Читати книгу - "Секрети родини Бенет 2. У полоні Хаосу, Кері Блек"

- Навіщо вона це зробила? - намагалась не видавати збентеження від близькості.

- За її словами, це було зроблено ненароком. Та виправдовувати своїх хуліганів не стану, хто зна які думки в гарної, розумної жінки.

Жінки? Роберт говорить про студентку, чи він зараз взагалі не про неї?

В мене підкралася думка, що зробила Фіона це, щоб дізнатись хто на серці у її нареченого, адже погляд Деймонда, коли він тримав аромат кохання, здався мені підозрілим. І схоже студентці також.

- Ви ж щось придумаєте, викладачко Бенет, а то з цим ароматом, боюсь у нас бордель почнеться, а не академія, - пошепки мовив він. - І я говорю зараз не тільки про студентів. 

І чому знову я? І що це за натяки? Коли вони лишуть в спокої Кару Бенет?

Ззаду почула голос, який не віщував нічого доброго та стрімко обернулась. 

- Я б хотів… - мовив Майкл та ми пересіклись доволі двозначними поглядами. 

Моє серце шалено закалатало та я мимоволі видала тихий стогін, який почув тільки Роберт, що стояв найближче.

- Я й про це говорю, - шепнув на вухо Роберт Блейк та підійшов до Майкла. - Я памʼятаю, що маю відпустити, твоїх учнів раніше. Звісно, якщо викладачка Бенет не проти, адже це її курс. 

Та плювати мені, я зараз ладна думати лише про голого Майкла, якого без сорому поїдаю очима.

- А куди ви йдете? - запитала питання на яке мені теж було плювати. 

- Підготовка до чогось грандіозного, - перебив мої не пристойні думки Ян Теренс та гордо заявив. - Підемо в резеденцію Теренсів. Ми ж демонів ловимо, ось і потренуємось. Адже нашій команді букмекери ставлять найвищі оцінки, потрібно відповідати статусу.

Цікаво які оцінки ставлять нашій команді? Обовʼязково потрібно дізнатись. Та взагалі це чудова практика і я б тоже хотіла, тим паче моя ідея потренуватись з демонами поки що на стопі. 

- Можна з вами? - запитала я та отримала три прискіпливі погляди. Від Теренса та Колвіла цього очікувала, а ось Майкл відверто здивував. Відчув суперника? Чи просто не хоче допомогати? 

- Будете в боргу, викладачко Бенет, - врешті мовив він. Його підопічні не стали сперечатись. 

Майкл такий розслаблений. Невже він не спробував чаю? Тепер головне не пересіктись з ним, а то ще скарги на домагання не вистачало. 

- Ви доречі розібрались з тим ароматом кохання, викладачко Бенет? Можливо якийсь нейтралізатор? - запитав Майкл та мʼяко посміхнувся.

Невже всі про це знають крім мене? 

- Можливо, - перекривала його слова. Моє збудження досягло такого піку, що починала нервувати. - Можливо, якби мені хтось раніше про це сповістив, - я з нотою призирства глянула на Роберта. - І можливо, якби ви весь такий гарний, викладачу Арден, - повернула погляд на Майкла. - Не стояли в дверях і не відволікали мене тупими питаннями, я б вже давно зробила те, що на думці. 

Та на думці в мене було зовсім інше. 

Студенти неоднозначно переглянулися. Їм було не зручно тут знаходитись, але водночас цікаво. 

- То рахуєте мене гарним? - посміхнувся Майкл. 

Я з тобою спала! Ало? Звісно, що рахую гарним і сексуальним і не проти повторити. Та, що ж це зі мною? 

Я важко видихнула не в змозі опиратись дії зілля. А він ще й знущається при студентах. Хоча за язик мене ніхто не тягнув. Я хотіла піти та не могла ступити кроку, адже Майкл продовжував дарувати мені знущальну посмішку в проході.