Читати книгу - "Кохання з ароматом кави , Верона Дарк"

Минуло кілька напружених днів. У підвалі, де тримали Ясмін, панував морок, а в голові Алі — безлад. Він не розумів, чому Ельма досі не реалізувала план до кінця.
— Ти ж казала, що за неї вимагатимеш викуп! — гаркнув Алі, б'ючи кулаком по столу в старому сараї.
— Спокійно, — холодно відповіла Ельма, витягуючи сигарету. — Я знаю, що роблю. Час ще не настав. Треба змусити Керема зійти з розуму.

Алі скреготів зубами. Йому ставало страшно. Він почав розуміти, що Ельма грає свою гру, і вона набагато темніша, ніж здавалось спочатку.

Тим часом у маєтку Керема з'явився Максут.
— Ми друзі, Кереме, — сказав він серйозно. — Я не можу залишитися осторонь. Якщо треба — залучу своїх людей.
Керем мовчки кивнув, вражений підтримкою. Вони сиділи в кабінеті, переглядаючи плани територій і можливі місця переховування. Та раптом Максут сказав:
— До речі, Ельма останнім часом якась… дивна. Постійно зникає, щось приховує. Навіть мені не каже, куди ходить.

Ці слова стали для Керема мов холодний душ. Його очі спалахнули, але він не видав емоцій.
— Можливо, просто втомилася, — стримано сказав він.

Але коли Максут поїхав, Керем одразу викликав головного охоронця.
— Простежте за Ельмою. Кожен її крок. Мені потрібна правда. І я її знайду.

Серце Керема калатало — якщо Ельма справді має стосунок до зникнення Ясмін, він змусить її заплатити.