Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Уявлена глобалізація, Нестор Гарсія Канкліні 📚 - Українською

Читати книгу - "Уявлена глобалізація, Нестор Гарсія Канкліні"

456
0
12.02.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Уявлена глобалізація" автора Нестор Гарсія Канкліні. Жанр книги: 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 69 70 71 ... 77
Перейти на сторінку:
використовують уніформу, щоб отримати преференції в державного службовця. Обоє охоронці дивляться на мене очманіло. Бачу в їхніх поглядах здивованість, заціпеніння, недовіру, однак нічого схожого на відчуття сорому чи занепокоєння і ще менше збентеження. Працівниця, присутня при цій сцені, здивувалася не менше, однак стає першою, хто демонструє спроможність “відійти від певних цінностей”. Вона подається вперед і дорікає мені у конфіденційному, однак, дуже ввічливому тоні: “Раднику, якби Ви раніше сказали, хто Ви, я б і Вам також допомогла!” (в інтонації відчувається звертання з великої літери, присягаюся). Збентежена і в буквальному сенсі без слів, повертаюся до моєї черги, та її учасники залучають, наскільки це можливо, мову своїх тіл, аби надіслати мені мовчазний, але чіткий колективний меседж: “Вона не є однією з нас, ми її не знаємо”. Пригнічена на додаток до збентеженості, нарешті наближаюся до довгоочікуваного віконця і сплачую рахунки за квитанціями. Напевно, поки виходжу з поштового офісу, починаю сердитися сама на себе. Звісно, яка я нерозумна, що я за антрополог, я на це заслуговую, ніби я не знала, що порушую перше правило, яке визначає сферу соціальних відносин у Неаполі: я полізла, куди мене не просили».

«Не лізь» – це інша формула, яка, як уже не раз зазначалося, може вважатися показовою для міжособистісних і міжкультурних відносин у такому індивідуалістському суспільстві, як аргентинське. Безумовно, вона може застосовуватися до інших країн, серед яких і Мексика, які дивляться з осторогою на іноземців, що втручаються в їхні справи. Ще деякі з опитаних нагадали мені про фразу «мені й так добре», яку мексиканці використовують, щоб показати, що не розуміються на внутрішньодержавних і зовнішніх відносинах. Водночас у контексті глобалізації застосування щодо іноземців заборони на втручання має обмежену ефективність за часів, коли кордони стають відносними через проникнення культурних індустрій, і масові міграції, а економічні й комунікаційні взаємодії розмивають географічні перепони між державами.

Амалія Сіньореллі зазначає, що за часів, коли органи державної влади стають дедалі більш абстрактними, недосяжними і неуявленними для громадян, контакти і взаємодії між ними та державою за допомогою віконець і «знайомих» утворюють альтернативні можливості для того, щоб розв’язувати проблеми та інтегруватися до суспільства. Віконце, так само як і інші пороги між різноманітними суб’єктами й асиметричною владою, наприклад географічні кордони, є місцями, де узгоджуються різні форми поєднування публічного з приватним, колективного з індивідуальним. У цьому сенсі це місця, де ми зв’язуємося з іншими, інші зв’язуються з нами й ми узгоджуємо межі та взаємодії. Це може робитися у неофіційний спосіб. Однак у сучасному світі конфліктність, яка виникає у таких порогових просторах, управляється за допомогою формалізованих процедур, тобто в державній сфері, що гарантує права з відносною незалежністю акторів та їхніх суб’єктностей: один і той самий державний простір зі спільними правилами для привітних та ієрархізованих, і для роздратованих, і для тих, хто ритуалізує зіткнення.

Новим за цих глобалізованих років стало те, що цей державний простір має бути побудований у транснаціональному масштабі. Складно зробити так, щоб світ функціонував як послідовність віконець, які б замінювали одне одного безсистемно, відповідно до знайомств, дружніх стосунків і суб’єктивних переваг тих, хто зустрічається, або незалежно від культурного стилю кожного з суспільств. Поза сумнівом, культурні особливості продовжуватимуть впливати. Однак як створення публічної сфери поза межами етносів і держав, так і методологія дослідження потребують вийти за межі стурбованості тим, чи мають право іноземці досліджувати культуру держави, відмінної від тієї, в якій вони народилися. Скоріше йдеться про те, як вивчати наднаціональні відносини у випадку міграцій, культурних індустрій, усіх тих мереж, в яких перетинаються наші способи життя. Щодо культурної політики, йдеться про те, щоб піднятися зі спорадичних відносин між латиноамериканськими країнами й між ними та Європою і Сполученими Штатами до створення постійних взаємодій.

Інтенсифікація взаємодій у сфері мистецтва, літератури, кінематографу, високоякісного телебачення, які представляють траєкторію кожного суспільства, може допомогти нам позбавитися стереотипів по один і по другий бік віконця і разом обміркувати те, що можна зробити в наших суспільствах і між ними для того, щоб вони стали менш нерівними, ієрархічними і більш демократичними. Поступ руху вільних взаємодій між інтелектуалами і митцями латиноамериканських, європейських країн і Сполучених Штатів потребує органічного планування наукового і культурного транснаціонального дослідження, діяльності, що представляла б мультикультурні пошуки в мас-медіа, з яких отримує інформацію більшість, для того щоб не лише торговельні інтереси розроб­ляли та передавали уявлення, в яких ми себе визнаємо або заперечуємо.

Бібліографія

Abélès, Marc: “L’Europe en trois questions”, Esprit, 202, junio 1994.

——:En attente d’Europe, Francia, Hachette, 1996 (colección Questions de politique).

Achugar, Hugo: “Leones, cazadores e historiadores: a propósito de las políticas de la memoria y del conocimiento”, Revista Iberoamericana, 63 (180), 1997, pp. 379-387.

Aguilar, Miguel Ángel: “Espacio público y prensa urbana”, en Néstor García Canclini (coord.), Cultura y comunicación en la Ciudad de México, vols. 1 y 2, México, Grijalbo, 1998, pp. 84-125.

Alatriste, Sealtiel: “El mercado editorial en lengua española”, en Néstor García Canclini y Carlos Moneta (coords.), Las industrias culturales en la integración latinoamericana, ob. cit., pp. 261-306.

Albrow, Martin: The global age, Stanford, Stanford University Press, 1997.

Alegría, Tito: Desarrollo urbano en la frontera México-Estados Unidos, México, Conaculta, 1992.

Alonso, Guiomar: “¿Bienes culturales o mercancías? Tendencias y dilemas en el comercio mundial de productos culturales”, inédito.

Anderson, Benedict: Comunidades imaginadas, México, Fondo de Cultura Económica, 1997.

Appadurai, Arjun: Modernity at Large: Cultural Dimensions of Globalization, Minneapolis / Londres, University of Minnesota Press, 1996.

Arizpe, Lourdes (ed.): The Cultural Dimensions of Global Change: An Anthropological Approach, París, UNESCO Publishing, 1996.

Arizpe, Lourdes y Alonso, Guiomar: “Culture, globalization and international trade”, Human Development Report Office, PNUD, 1999.

Audinet, Jacques: Le temps du métissage, París, Les Éditions de l’Atelier / Les Éditions Ouvrières, 1999.

Bachelard, Gaston: Études, París, Librairie Philosophique, J. Vrin, 1970.

Balibar, Étienne: Droit de cité, La Tour d’Aigues, L’Aube, 1998 (colección Monde en Cours).

Bartolomé, Miguel Alberto: Gente de costumbre y gente de razón: las identidades étnicas en México, México, Instituto Nacional Indigenista/Siglo XXI, 1997.

Bartra, Roger: La jaula de la melancolía: identidad y metamorfosis del mexicano, México, Grijalbo, 1987.

——: El salvaje artifical, México, UNAM-Ediciones Era, 1997. Baudrillard, Jean: América, 3ª ed., Barcelona, Anagrama, 1997.

Bauman, Zygmunt: Intimations of postmodernity, Londres, Routledge, 1992.

——: La globalización: consecuencias humanas, Buenos Aires / México, D.  F., Fondo de Cultura Económica, 1999.

Bautista, Juan

1 ... 69 70 71 ... 77
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Уявлена глобалізація, Нестор Гарсія Канкліні», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Уявлена глобалізація, Нестор Гарсія Канкліні"