Читати книгу - "Отець всіх лис, Марк Лапкін"

Олег намагався осмислити сказане.

- Виходить, якщо я візьму твій мішок, - розмірковував він вголос, - то чи можу я дістати звідти що-небудь для тебе?

Гуан із храму Ігуана широко посміхнувся. Його зуби хоч і не виглядали ідеально рівними, але й недоглянутими їх назвати не можна було.

- Ні, у твоєму випадку це неможливо, - стверджував Гуан.

- Тому що я недостатньо товстий? - запитав Олег і стиснув пальцями свої щоки.

- Ні, тому що тільки ті, хто нічого не хочуть, можуть дістати щось із мого мішка, - відповів Гуан.

- Я нічого не хочу, - упевнено заявив Олег.

- Тоді чому ти нічого не дістав із мішка того разу, коли в ньому копався? - резонно запитував Гуан.

- Справедливо, - поступився Олег і втупився на вечірнє море з новими думками.

Якщо із сірого мішка можна дістати бажаний співрозмовником предмет, за умови, що сам "діставач" нічого не бажає, то чи вдасться це зробити у випадку, коли обидва співрозмовники нічого не хочуть?

Олег прикурив сигарету з мішка Гуана і тут же в бік відкашлявся димом.

- Це не тютюн, - виявив він, - а сушені трави і троянда. Творець у дільниці вже підсовував мені цю гидоту.

Гуан перервався від споглядання морської гладі.

- Значить ти не хочеш більше курити тютюн, - відповів Гуан. - Тепер ти хочеш сушених пелюсток троянд. Інакше бути не може.

Олег мовчки проковтнув усе, що йому сказав сірий монах. Він докурив свою самокрутку і наважився знову заговорити.

- Не подобається мені ця твоя здатність, - сказав Олег. - Носиш за спиною мішок фокусника. А чи не демон ти часом? Якщо у твоїх трюках немає спритності рук, то я просто не знаю, що про тебе думати. 

- І це говорить мені той, хто з легкістю махає 4-х пудовою булавою? - парирував Гуан і моментально перевів тему розмови. - Ми на шляху до місця, де зібралося багато монахів з усіх сторін світу, - продовжував він. - Будуть і представники з храму Святого Ігуана в тому числі. Ти побачиш, що мій мішок не один такий у своєму роді.

Катер уповільнив хід і почав наближатися до нічного причалу.

- Ми майже на місці, - повідомив Олега Гуан.

Корабель дав у бік і сам відкоригував своє швартування.

- Послухай, Гуан, - сказав Олег. - Під час тієї "ініціації" я почув пророцтво, що мені судилося померти від рук Мари цього літа. І літо вже махає мені ручкою.

Монах встав у повний зріст із готовністю стрибнути з катера на причал. Його обличчя було сповнене непохитного оптимізму.

- Не в образу кажу, - попередив Гуан, - але це пророцтво навряд чи адресоване тобі одному. Усе це місто приречене.