Читати книгу - "Ліїн із роду со-Ялата. Інтригани, Тетяна Гуркало"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Угу, — озвався Вісце, прислухаючись до відчуттів у самостійно обраному тілі. Відчуття були такі собі, якщо чесно.
— І ніхто тебе не змусить вибрати те, що ти не хочеш, — продовжив думку король.
— Ніхто, — погодився Вісце.
— Ніяк, — сказав король.
— Ніяк, — підтвердив Вісце. — Хіба хтось оживить мертве, і я повернуся назад.
І посміхнувся. Мовляв, спробуй, у тебе нічого не вийде.
— Наскільки оживить? — навіть збився з кроку король.
— Так, щоб воно було життєздатним, а з тілами, з яких я йду, цього статися не може. Простіше було б не йти, якби була можливість. Так, простіше було б, до нових тіл треба звикати та їх перебудовувати. І знаєш, якби я був на твоєму місці, я б намагався робити так, щоб ці тіла були якнайсильніше схожі одне на одного, так було б легше їх змінювати. Та вони самі б притягали тебе. Але ти легких доріг не шукаєш.
І посміхнувся.
Івіль теж посміхнувся.
І шлях вони продовжили задоволені один одним, впевнені, що супротивник потрапив у давно заготовлену пастку.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ліїн із роду со-Ялата. Інтригани, Тетяна Гуркало», після закриття браузера.