Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Шепіт Срібної Ночі, Аліса Воміель 📚 - Українською

Читати книгу - "Шепіт Срібної Ночі, Аліса Воміель"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Шепіт Срібної Ночі" автора Аліса Воміель. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 71 72
Перейти на сторінку:

Дафна присіла біля їхнього сина, коли професор закінчив промову й почав збирати дітей.                       

— У тебе все вийде, — сказала вона й поцілувала його в чоло. Хлопчик поглянув на матір з любов’ю, а потім перевів погляд на батька. Доріан усміхнувся й повторив слова Дафни.                                              

Слідом були швидкі обійми — Невілл поспішав до класу. Поглянувши, як їхній син відходить, король і королева рушили до виходу.                                                                                                                              

Очі Доріана зупинилися на жінці з білявим волоссям і небесно-блакитними очима з фіолетовим відтінком, у яких світилася доброта. І на мить світ навколо нього розчинився.                                             

Шепіт чогось знайомого.                                                                                                                                     

Відчуття, яке він не міг пояснити.                                                                                                                      

Але тоді рука Дафни торкнулася його плеча.                                                                                                  

— Рада чекає, — м’яко, але впевнено промовила вона.                                                                                

Доріан видихнув і відвернувся.                                                                                                                        

Флора важко ковтнула, намагаючись позбутися дивного відчуття. Це нічого. Просто нерви.

Вона зробила реверанс, коли король проходив повз, не помічаючи, як його кроки на мить стихли — зовсім трохи.                                                                                                                                                      

Доріан і Дафна рушили до своєї карети, а сміх і розмови з території академії наповнювали повітря.

А тоді — цей голос.                                                                                                                                             

Флора, наприкінці, повернулася до своєї доньки.                                                                                          

— Що б не сталося, в яку б ситуацію ти не потрапила і де б не опинилась, я завжди знайду тебе, бо я люблю тебе.                                                                                                                                                         

Доріан затамував подих.                                                                                                                                    

Його тіло застигло, коли щось гостре й незнайоме скрутилося десь глибоко в грудях.

Ці слова відбилися в його розумі, розплутуючи щось у ньому.

Він не знав чому.                                                                                                                                              

Дафна лагідно поклала руку на лікоть Доріана, вправно приховуючи хвилю тривоги й страху. Доріан, у свою чергу, не заперечував і сів у карету разом із Дафною, зосереджуючи свої думки на важливіших справах.                                                                                                                                                              

Коли місто вже спало під покровом сріблястого місячного сяйва, його вузькі вулички завмерли й спорожніли, а десь далеко останні відгомони сміху з нічної таверни повільно розчинилися у прохолодному повітрі, поступившись тиші спочиваючого міста.                                                                    

Та в маленькій книгарні, на одній вуличці разом із майстернею кравця й старою аптекою, ще блимала одна-єдина свічка.                                                                                                                                               

Флора сиділа за потертою дерев’яною стійкою, сперши підборіддя на руку, її погляд був розфокусованим, спрямованим у вікно.                                                                                                            

Вулиці тепер були тихими. Навіть Ноа вже давно ліг спати — виснаження після цілого дня з пацієнтами втягнуло його в глибокий сон, щойно голова торкнулася подушки.                                                                

Беатріс згорнулася калачиком у своєму улюбленому куточку для читання, її маленька постать була осяяна золотавим світлом свічки. Книга, яку вона наполягала дочитати до кінця, давно вислизнула з її рук, залишившись розгорнутою на грудях, тоді як повільне, рівне дихання наповнювало тишу.

Але Флора не знаходила собі місця.                                                                                                                 

Її пальці несвідомо постукували по дерев’яній поверхні стійки, а думки застрягли на чомусь, чого вона не могла пояснити.                                                                                                                                            

1 ... 71 72
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шепіт Срібної Ночі, Аліса Воміель», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Шепіт Срібної Ночі, Аліса Воміель» жанру - 💙 Любовне фентезі:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Шепіт Срібної Ночі, Аліса Воміель"