Читати книгу - "Королівська кров, Ана-Марія Еріш"

І знову нас всіх збирає таємничий директор. Я ще досі була під враженням від нових предметів, і вони справді були досить цікавими. Якби ще додали більше предметів, які стосувалися бойового мистецтва, то було б ще краще. Але зараз ми всі сидимо в залі та чекаємо, що нам скажуть. Це дивно, адже ніяких важливих подій попереду немає. А значить щось важливе. Я ще вважала, що в Королівський Академії буде нудно, адже нічого не відбуватиметься. Ну що ж, я дуже сильно помилялася. Тут ще ті пригоди.                                                                                                                                                              

- От цікаво, навіщо це все? - спитала Ілларія, коли вони з Беном присіли поряд. - Ми що не маємо інші плани на цей час?                                                                                                                                             

З того часу, як вони почали зустрічатись, дівчина майже не відходила від свого хлопця. Я все рідше бачила її в кімнаті, адже вони весь час десь пропадали. Це все так мило, але виглядає якось не по-справжньому. Скоріш вони разом, бо це здається правильним для кожного? Що збирається приховати Ілларія? Показати, що вона нічим не відрізняється від інших, і її не варто боятися? Або, що їй байдуже на одного чарівного вампірчика, що зводить її з розуму? Я знайшла поглядом Аларіка. Він та Грегорі сиділи тепер окремо від нас, роблячи вигляд, що їм байдуже на все. Звичайно, принц Аркан вирішив підтримати свого друга. Я знала, що йому не приємний Бен. Та може це через ревнощі? Або просто передчуття вампіра? Навіть не знаю.                                                                                               

- Може, нам розкажуть про якісь чергові заходи Академії. - висунув теорію Бен. - Або на нас очікуватиме щось цікаве, адже наближається День об'єднаних світів.                                                       

Та я його майже не чула, адже мені не зовсім були цікаві їх розмови. Я дивилась на Грегорі. Мені здається, ми зустрілились поглядом. Вірніше, так би й було, якби не його окуляри. Він чимось приваблював мене. Я це зрозуміла після того, як ми почали більше спілкуватися. Хлопець набагато цікавіший, ніж здавалося з самого початку. Професор Пауел з трибуни призвав всі до порядку, і в той час же будь-які розмови припинилися. Я ж перевела свою увагу на нього. Ось тепер ми все і дізнаємося. Через хвилину, великий білий шар знову влетів, і приземлився перед нами. Ну так, директор не збирається розкривати свою анонімність. Здається, я скоро втомлюся від усіх цих таємниць, яких не стає менше.                                                                                                                       

- Всім доброго дня. Я радий, що кожен з вас в порядку і зараз тут з нами. Проте, шановні студенти, на жаль, я маю для вас не найкращі новини. Вони засмучують мене дуже сильно. - сказав голос. - Не так давно на Академію було здійснено кілька нападів. Одні пройшли досить тихо та непомітно, а от інші завдали значних збитків.                                                                                                                                 

Кілька? Тобто на нашу Академію не вперше нападали? Я пам'ятаю лише один. А решту від нас просто приховують чи як? Нічого е розумію. І обличчя моїх друзів та однокурсників видавали схожий стан. Я знаю, що раніше це було звичною справою, проте не тепер. До того ж ніхто не знає, де знаходиться Королівська Академія. А значить, це хтось зі своїх. Зрадник серед нас.                                                      

- Тому, разом з директором Академії Непростих, ми прийняли рішення, що сюди будуть направлені студенти-старшокурсники задля забезпечення охорони кожного з вас. На жаль ми вже більше не справляємося. Також, з ними прибудуть кілька викладачів, аби вони могли завершити своє навчання. Сподіваюсь, вони нікому не заважатимуть та поводитимуться тихо. Але ми це робимо заради вас. - куля піднялась. - А тепер, бажаю вам гарного дня. Всі вільні.                                                                     

Оце так новина. Тобто до нас знову приїдуть студенти Академії Непростих? Я сподіваюся, що не буде Зака, адже стане ще важче...