Читати книгу - "Можливо все!, Джон Вон Ейкен"

зробити це нелегко, тому ключове слово тут – змусити. Постійно нагадуйте собі про те, що немає сенсу звинувачувати себе (або шукати винних), – краще скоріше знайти вирішення виниклої проблеми. Адже буря емоцій затуманює розум, вас паралізує страх або злість – і замість однієї проблеми у вас виявляються дві: початкове ускладнення + емоційний безлад, який виводить вас із рівноваги. Ми не раз у цій книжці (особливо в розділі 3) говорили про силу мислення і вплив свідомості на реальність. Не дозволяйте поганим думкам позбавляти вас бажання рухатися вперед.

Як це зробити на практиці? Постійним нагадуванням собі про те, що необхідно сконцентруватися на вирішенні! І для нагадування кожен вибирає собі свій метод: хтось ставить хрестик ручкою на зап’ястку, хтось пише собі записку й перечитує її по кілька разів на день, хтось ставить собі заставку на комп’ютер з потрібним текстом. Усі ці прийоми допомагають вам кілька разів протягом дня на секунду зупинитися, відволіктися від негативних емоцій і присвятити час пошуку рішення. Тому що це – ключ до подолання будь-яких труднощів.

• Максимально швидко концентруйтеся на рішеннях

Ключове слово тут – концентруйтеся. У цьому пункті йдеться не так про те, що необхідно якомога швидше почати діяти (про це ми поговоримо трохи пізніше), як про те, на чому варто концентрувати свою увагу. Психологічні дослідження показали: більшість людей витрачає 90 % часу на обговорення самої проблеми і тільки 10 % часу на пошук і аналіз рішення. Зрозумійте: ви можете обговорювати кожну деталь проблеми знову й знову, розповідати про неї знайомим, плакати, лютувати, клясти долю, лаятися чи рвати на собі волосся. Але при цьому сама проблема нікуди не дінеться. Вона просто вашими стараннями отримає чудовий PR – адже про неї дізнається стільки людей! На неї буде витрачено стільки емоцій! Але рішення проблеми так і не знайдеться.

Тому наше головне завдання – перевернути цю пропорцію. Приділяйте всього 10 % часу роздумам про проблему і 90 % часу присвячуйте пошуку її рішення! Навіщо витрачати сили на емоційний спектакль, якщо проблема від цього не зникне?

Зрозумійте мене правильно: я не кажу, що потрібно перетворитися на робота й не давати волі почуттям. Звичайно, якщо проблема зачіпає ваші емоції – висловлюйте їх. Просто пам’ятайте, що чим швидше ви перейдете до вирішення, тим швидше зможете повернутися до нормального, спокійного й радісного життя.

• Ніколи не дозволяйте проблемі ставати виправданням

Занадто часто, зіткнувшись із труднощами, ми дозволяємо їм не тільки збити нас із правильного курсу, але й стати виправданням для бездіяльності в різних сферах нашого життя. Наприклад, якщо ваш керівник – зла, мстива й обмежена людина, це додає робочим будням чимало екстриму. Але крім цього, існує велика ймовірність припуститися фатальної помилки – дозволити цій проблемі стати для вас відмовкою. «Я ніколи не отримаю підвищення по службі чи надбавки – адже мій начальник мене ненавидить! Чи варто тоді напружуватися?» – саме так часто міркують люди, що опинилися в такій ситуації. І тоді невелике ускладнення перетворюється на масштабну перешкоду на шляху до успіху, відбиваючи в людини будь-яке бажання рухатися вперед – лише тому, що вона дозволила проблемі стати виправданням.

• Не робіть із мухи слона

Не треба вважати проблему більшою, ніж вона є насправді. На жаль, якщо попросити засмучену людину змалювати масштаб неприємності, у якій вона опинилася, – здебільшого вона інстинктивно переоцінить її розміри. Припустімо, вас звільнили. Це абсолютно не означає, що ви ніколи більше не знайдете нової роботи.

Якщо ваша команда програє гру, це не означає, що ви (якщо ви граєте самі) або вона (якщо ви вболівальник) більше ніколи не братимете участі в змаганнях, і тим більше – перемагати.

Припустімо, ви пережили розлучення. Така подія – трагедія в житті кожної людини, але вона не означає, що ви більше ніколи не вийдете заміж чи не одружитеся. Це також не означає, що вас ніхто ніколи не полюбить.

Запам’ятайте: не переоцінюйте проблеми, бо цим ви тільки додасте собі стресу й переживань, які стануть новими перешкодами на шляху до позитивного вирішення.

Дуже часто ми не залишаємо собі часу на роздуми, нас поглинають емоції, ми панікуємо, а проблема тим часом стає наскільки величезною і заплутаною, що ми вже не знаємо, що робити! Просто зробіть невелику паузу для роздумів. Відступіть на крок назад, розслабтеся і подумайте. Якщо дозволити негативним емоціям заволодіти вами, муха поступово перетвориться на слона, змусивши вас вирішувати проблему, якої насправді немає.

• Не варто зволікати, вирішуйте проблему негайно

Я згоден, часто трапляються ситуації, коли необхідно виявити терпіння. І найчастіше «час очікування» настає, коли ви щось зробили й посіяли насіння для нових можливостей, – і необхідно дочекатися, коли ваші дії принесуть плоди. Але терпіння (або очікування) неприпустиме, якщо воно перетворюється на просте сидіння на місці й сподівання на те, що проблема зникне сама собою. Безумовно, ідея заховати голову в пісок і чекати, поки ускладнення самі «розсмокчуться», дуже приваблива, але вона хибна! Наприклад, якщо ви втратили роботу – не чекайте, що телефон сам розриватиметься від дзвінків із пропозиціями від роботодавців. Вам потрібно самому запустити й підтримувати процес пошуку нового місця роботи.

Або ще один приклад: дуже часто люди кажуть мені, що у них мало друзів: «Ой, я нікому не подобаюся, зі мною ніхто не хоче дружити». І знаєте, яке запитання я їм зазвичай ставлю? «А ви думали про те, щоб самому з кимось потоваришувати?» Занадто часто ми безпідставно вважаємо, що всі нам