Читати книгу - "Наречена для Демона., Галина Курдюмова"

 - Ксюшо, благаю, будь гранично обережна! Я ще жити хочу, вийти за Луга заміж і народити дітей...

І це її прохання змусило мене з усією серйозністю поставитися до майбутньої авантюри. Я обійнялась з Миртом, пообіцявши не робити дурниць, і поїхала до порту на авто в супроводі Луга. Там мене, перевіривши документ, пересадили на катер, і ми помчали разом з іншими робітницями до Острова, що підносився на горизонті. Я, щоб ні з ким не розмовляти, присіла в куточку, спостерігаючи за тим, як виростає і наближається земля.

А далі все понеслося, мов по накатаній колії. Я отримала в розпорядження авто з водієм, який возив мене від одного особняка до іншого, коротко ділячись інформацією про роботодавців, які проживають там. Чесно кажучи, я до сих пір уявляла зоряних піратів зовсім як морських, величезних мужиків з накачаними торсами, тільки на космічних кораблях. Але вони виявилися звичайними людьми, тільки зустрічалися представники різних рас. Мабуть, у Всесвіті розумні саме людиноподібні. Були світловолосі велетні з європейськими рисами, були кремезні і вузькоокі з прямим синяво-чорним волоссям, зустрічалися бліді круглолиці, інші були негроїдного типу. Може, і демони були, вони ж теж на людей схожі. І пірати зовсім не були схожі на однооких монстрів з шаблями наголо. Всі різні, хтось схожий статурою на спортсмена, а хтось нагадує офісного клерка в окулярах, мабуть, в пірати йшли жителі різних світів, які не знайшли в рідному світі для себе місця, які були незрозумілими, або самі не визнавали законів і принципів свого оточення. І у них були сім'ї, дружини, діти. Словом, звичайні люди. Якби тільки не намагалися захоплювати чужі світи. Хоча, з одного боку, світ Ксени, що залишився без нагляду Творця, міг просто загинути. Але, з іншого боку, вони перетворили жителів планети в рабів, експлуатуючи їх нещадно. Так теж не можна. В усьому повинна бути міра. Якби вони були лояльнішими, встановили порядки, які влаштували б аборигенів, дозволивши їм жити вільно, робити власний вибір, розвиватися, творити, радіти життю - можливо, і казкарі не з'явилися б. І тоді у нас з Миртом не було б шансу врятувати Леонору і Рокнета.

А зараз є шанс? Я обійшла вже сім будинків, але поки нічого так і не вдалось дізнатися. Але у восьмому мені пощастило.

І ось в наступному особняку, коли я вже зробила гарячу ванночку для ніг крикливій тітці середнього віку в класичному халаті з драконами, і поставила між пальцями розпірки для подальшої роботи, як служниця повідомила, що до ній в гості прийшла сестра.

 - То нехай йде сюди! - крикнула тітка. - Ти ж сама бачиш, що я зайнята!

Дівчина поклонилася і вислизнула з кімнати, а замість неї увійшла мадам років сорока з високою зачіскою і яскравим манікюром. Вона нервовим кроком наблизилась до моєї клієнтки, зробила традиційне «цьом-цьом», не торкаючись обличчя і села в крісло навпроти. Між ними відбулася розмова, яка мене зацікавила, але я, схилившись з пилочкою над ногами тітки, продовжувала працювати, мов річ безсловесна.