Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Холодне Сонце, Артур Сіренко 📚 - Українською

Читати книгу - "Холодне Сонце, Артур Сіренко"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Холодне Сонце" автора Артур Сіренко. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 71 72 73 ... 75
Перейти на сторінку:
Вони, рибалки

«Вікна навстіж. Свіже повітря допомагає запам’ятовувати. Корисно хором.»
                                         (Джеймс Джойс)

Я блукаю між хмарочосами,
Як останній король модерну,
А мені кричать галантні гарсони
У чорних краватках-метеликах:
«Агов, містере!»
Мені посміхаються смугасті коти – 
Вухасті свідки буття плямистого Місяця,
Знавці італійського сиру і сірих метеликів,
Посміхаються, 
Наче не коти вони, а рибалки,
Що ловлять старого сома спокою – 
Незворушного, як сама Порожнеча – 
Стара бабуся Будди-Всесвіту
Медитуючого серед чорноти Вічності*.
Я блукаю між хмарочосами – 
Скляними потворами Андрія Варголи**,
Виглядаю мишу на ім’я Сьогодні, 
Що бігає між металевими, галасливими 
Гусаками-автомобілями***
(Пливіть собі рікою часу, пливіть!),
А мені натякають, що то не миша, а щур,
Сірий, як вчорашнє безглуздя,
І хто натякає (стиха)? Зубата жінка Сонце!
Щур, який догризає насіння годин,
Що ми назбирали в торбинках овечих,
Бо гадали, що ми пастухи, а не женці
Всього, що лишилося
На цій ниві осінній порожній****. 
Я блукаю, а місто-страховисько
Поглинає шматочки майбутнього,
Про яке знає лише хвостатий 
Пророк. 

Примітки:
* - люблю думати про Вічність, а особливо писати про неї. А вона любить… Що ж вона любить, ця стара діва з вицвілими очима? Не знаю… Не знаю… 
** - краще б він малював годинники, а не бляшанки з супом. 
*** - бо вони гелгочуть як гуси (коли в дорозі). І такі ж неспокійні мандрівці – туди, в невідоме. Бо прийдешнє завжди невідоме. 
**** - весняна нива теж порожня – бо ще нічого ще не проросло. Посадіть там просо. 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 71 72 73 ... 75
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Холодне Сонце, Артур Сіренко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Холодне Сонце, Артур Сіренко"