Читати книгу - "Кохання з ароматом кави , Верона Дарк"

Ясмін уже відчувала смак свободи, коли її ланцюг був знятий і охоронець простяг руку, щоб допомогти піднятись. Але раптом усе змінилося. Пролунав різкий постріл — охоронець упав на землю. З-за дверей з’явилася Ельма з холодною люттю в очах, тримаючи пістолет Алі.

— Ніхто не рухається! — закричала вона, наставивши зброю просто на Ясмін.

Охоронці, що стояли на виході, завмерли.

— Вийдіть! Або я вистрелю прямо в неї! — її голос тремтів, але палець впевнено лежав на спусковому гачку.

Вони не мали вибору — один за одним відступили з приміщення, зв'язавшись із Керемом і попередивши, що ситуація загострилася.

— Нарешті! — промовила Ельма, підходячи ближче до Ясмін. — Ти навіть не уявляєш, скільки всього зруйнувала. Ти зіпсувала моє життя, моє кохання. Зараз би ми з Керемом були разом… щасливі…

Ясмін стояла в шоці, в очах — сльози й жах.

— Ти не розумієш… Я ніколи не хотіла відбирати його… Я…

— Замовкни! — Ельма схопила її за руку і потягла темним коридором. — Тут є вихід, про який ніхто не знає.

Вони зникли в тіні підземного проходу, а охоронці намагалися обійти будівлю, не знаючи, що втратили їхній слід…