Читати книгу - "Божевільні емоції, Ірина Білик"

-Звідки ти знаєш, що я п’ю саме цю каву?- здивовано запитую в неї. Вона тепло посміхається та ставить каву Гліба, і він привітно їй дякує.

-Я знаю про тебе все,- сказала вона настільки тихо, що я ледь почула.

-Погуляли ви напевно добряче, бо Мія заснула одразу після того, як я її переодягнув та вклав,- сказав батько Гліба, який приєднався до нас та сів біля своєї дружини.- Кіро, ти дуже сподобалася Мії.

-Дівчинка і мені дуже сподобалася, нагадує чимось мене в дитинстві,- відповіла та зробила ковток кави.

Потім ми почали їсти та одночасно перекидатися словами. Через деякий час Дана Богданівна принесла аж два альбоми. Вона почала розповідати історію як вони познайомилися і ми з Глібом почали уважно слухати.

-Це була зима як зараз. Тоді випав перший сніг, і ми, це я, Інна, Андрій, Максим, Денис, це брат Макса гуляли після пар. І якось так вийшло, що ми стали свідками сварки між парою. Хлопець вдарив дівчину і вона впала, Ден тоді звичайно заступився за неї. Цією дівчиною виявилася Агата, рідна сестра твоєї мами. Агата сильно плакала та попросила зателефонувати до когось, і це виявилася Ліза. Пам’ятаю як ти тоді прилетіла, аж вискочила з того таксі.

-А потім ще відчитувала Агату хвилин 20,- додав Максим Станіславович.

-І не дарма відчитувала, довіряти всяким придуркам не треба було! І не відчитувала я її так довго, не треба брехати,- обурилася мама.

-Як скажеш, білявко,- лагідно промовив чоловік чим привернув до себе увагу.