Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Немезида 📚 - Українською

Читати книгу - "Немезида"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Немезида" автора Агата Крісті. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 71 72
Перейти на сторінку:
саду, на тому самому місці, на яке вказала наша старушенція. Її не душили, й обличчя в неї не було спотворене.

— Я дивуюся, що та стерва не вколошкала й нашу стареньку, — сказав Бродриб. — Адже вона була надто квола, щоб захистити себе.

— Її охороняли двоє детективів, наскільки мені відомо.

— Що ти кажеш? Аж двоє?

— Атож, двоє. Я сам про це недавно довідався.

Міс Марпл увійшла до кімнати.

— Ми вас вітаємо, міс Марпл, — сказав містер Бродриб, підводячись їй назустріч.

— Атож вітаємо, — сказав і містер Шустер, потиснувши їй руку. — Чудова робота.

Міс Марпл спокійно опустилася на стілець біля письмового стола.

— Як я вже повідомила вам у своєму листі, — сказала вона, — я думаю, що виконала умови пропозиції, яку було мені зроблено.

— О, звичайно. Ми про все вже знаємо. І з розповіді професора Вонстеда, і з тієї інформації, що надійшла нам як із юридичного відділу, так і з поліції. Ви справді зробили чудову роботу, міс Марпл. Нам лишається тільки висловити свій захват.

— Щиро кажучи, я боялася, що мені не вдасться виконати те, чого хотів від мене містер Рейфаєл. Спершу це завдання здалося мені надзвичайно тяжким, майже нереальним.

— Атож, справді. Мені воно й тепер здається абсолютно нереальним. Я не уявляю собі, як ви змогли виконати його, міс Марпл.

— Наполегливість і впертість завжди винагороджуються.

— А тепер про гроші, які нам доручено вам передати. Вони тепер ваші, і ви можете розпоряджатися ними, як вам заманеться. Ви хочете, щоб ми переказали їх у банк на ваше ім’я, чи, може, волієте проконсультуватися з нами щодо їх можливого вкладення. Адже йдеться про велику суму.

— Атож, двадцять тисяч фунтів, — сказала міс Марпл. — Для мене це справді дуже велика сума. Просто надзвичайно велика, — додала вона.

— Я можу познайомити вас із нашими брокерами, і вони, можливо, підкажуть вам, куди найкраще інвестувати їх.

— Я не маю найменшого бажання інвестувати їх.

— Але ж, безперечно…

— У моєму віці заощаджувати гроші немає сенсу, — сказала міс Марпл. — Вони дадуть мені змогу — і я певна, містер Рейфаєл думав саме про це — спізнати ті радощі життя, яких я ніколи не спізнала б, якби не мала грошей.

— Я розумію, про що ви говорите, — сказав Бродриб. — Тож ви доручаєте нам переказати цю суму до вашого банку?

— Мідлстон Банк, Гай-стріт 132, Ент-Мері-Мід, — назвала міс Марпл адресу банку.

— На депозитний рахунок, я сподіваюся. Ви маєте у своєму банку депозитний рахунок?

— Ні, в жодному разі, ні. На поточний рахунок.

— Ви не думаєте…

— Я думаю, — відказала міс Марпл. — Я хочу мати гроші на своєму поточному рахунку.

Вона підвелася й потиснула адвокатам руки.

— Я раджу вам усе ж таки проконсультуватися в директора вашого банку, міс Марпл. Людина ніколи не знає, що їй може знадобитися на чорний день.

— Єдине, що мені може знадобитися на чорний день, — це ліхтар, — сказала міс Марпл.

Вона знову потиснула їм руки.

— Дуже вам дякую, містере Бродриб. І вам теж, містере Шустер. Ви були такі добрі до мене, надавши всю ту інформацію, без якої я не змогла б нічого зробити.

— Ви справді хочете, щоб ми переказали вам гроші на ваш поточний рахунок?

— Так, — підтвердила міс Марпл. — Я маю намір їх витратити. Повтішатися певними життєвими радощами завдяки їм.

Вона обернулася у дверях і засміялася. І на якусь мить Шустер, що був обдарований трохи багатшою уявою, ніж Бродриб, побачив туманне видіння молодої й гарної дівчини, яка потискає руку вікарію на сільському святі. То був, як він зрозумів через хвилину, спогад із часів його юності. І саме міс Марпл на якусь мить нагадала йому ту дівчину — молоду, щасливу, відкриту для всіх радощів життя.

— Містер Рейфаєл схвалив би мій намір, — сказала міс Марпл.

І вийшла за двері.

— Немезида, — сказав містер Бродриб. — Так назвав її Рейфаєл. Ніколи не бачив жінку, яка була б менше схожою на Немезиду, ніж ця. Ти згоден зі мною?

Шустер ствердно кивнув головою.

— Певно, містер Рейфаєл хотів просто пожартувати. А пожартувати він любив, — сказав Бродриб.

Примітки

1

Бродриб (Broad rib) — широке ребро (англ.). (Тут і далі — примітки перекладача.)

2

60 соток.

3

Гемптон Корт — грандіозний палац із парком на березі річки Темзи, поблизу від Лондона.

4

Щасливої дороги! (Фр.).

5

Вериті (verity) — правда, істина (англ.).

6

Село на кордоні з Шотландією, куди втікали з Англії молоді пари, бо там можна було одружитися без тих формальностей, яких вимагав дотримуватися англійський закон.

1 ... 71 72
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Немезида», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Немезида"