Читати книгу - "Уламки паралелі, Лаванда Різ"

Хелл ... невимушено видав той нелюдський звук, моторошний крик арахноідів діючий на дегів немов клацання батога на корів. Деги не втекли, лише принишкли. І це вже давно були не люди. Віддалена подібність. Голі, низькорослі, від  опромінення у них був зовсім відсутній волоссяний покрив, і що дивно - знесилені тіла дегів не мали зовнішніх мутацій.

- Здичавілі полулюди. ... Чому у них не спостерігається фізичних відхилень , як у інших мутантів в колоніях? - намагаючись говорити рівним тоном, вимовила Сара, не в силах відвести очей від цієї неймовірно жахливою картини.

- У тих є мізки, у цих їх немає, це тварини, які розуміють лише примітивні команди. Вони невдала гілка мутантів пост апокаліпсичного світу, - відповів Ів, для чогось стиснувши її за плечі.

- Що ми тут робимо, Іве? Я не хочу тут перебувати.

- Дивись! - владно наказав арахноід .

Зверху хтось спускався. Невелика озброєна група незнайомих мутантів з множинними каліцтвами, ті «хто мав мізки» як висловився Ів, з побоюванням поглядали в бік арахноідів, тягнучи вниз тіла своїх побратимів.

Сара помітила, що нещасні, яких кинули біля підніжжя пагорбів, на яких тут же зреагували деги, були все ще живі. Але найстрашніше було те, що це були діти.

... Покалічені мутаціями ... діти.

Байдуже розвернувшись, дорослі мутанти стали спішно підніматися назад, в той час як деги накинулися на піднесених їм жертв, як собаки на кинуту кістку.

- Що вони роблять?! - з жахом сіпнулася Сара, але Ів втримав дівчину. - Вони ж рвуть їх на шматки! Господи, ну не стійте ж зробіть що-небудь! - вона кричала і виривалася як божевільна, але впоратися з силою арахноіда було важко.

- Ось що відбувається з тими, хто стає тягарем, кого не в змозі прогодувати і хто не може сам себе обслуговувати, - прошипів Ів. - Ось що значить світ без гуманності та співчуття. Їх приносять і кидають тут, підгодовуючи дегів. У них немає шансів, їх з'їдять живцем. Дивись, Саро, ти бачиш тут десь етику, порядність, чистоту, відданість або може бути віру?

- Пристреліть їх! Прошу тебе, їх потрібно позбавити від цих мук, Іве, будь  ласка! - ридаючи, Сара продовжувала вириватися.

- Сама! - вручивши їй ніж, він відпустив її. - Ні! - одним рухом Ів зупинив Хелла, який бажав їй допомогти . - Вона страждає, бачачи чужий біль, ось хай і знайде в собі сили перервати їхні муки.

Тепер заверещав Ів, відганяючи дегів від понівечених мутантів. Через  охопивший її жах та сльози, Сара майже нічого не бачила перед собою. Намацуючи пальцями аорту, вона просто перерізала нещасним горло. Всім трьом. ... Нестерпне відчуття безнадійного кінця. Спустошуюче тіло і душу. У неї навіть не було сил піднятися назад на гору. Ів ніс її на руках.

- Я ненавиджу тебе, ненавиджу тебе за це, ненавиджу, - бурмотіла Сара, все ще холодіючи від картин побаченого.

- Ти ненавидиш місце, в яке потрапила, - поблажливо зауважив їй Ів, саджаючи її на сидіння, - Ти злишся на мене, - прошепотів він, не забираючи своїх рук, - Але ненависть, це не те почуття, яким можна охарактеризувати наші відносини. Не соромся зізнатися собі, що ти любиш мене.

У відповідь Сара тільки безсило похитала головою.

Зі стану загальмованості її вивела різка зупинка. Схопивши бінокль, Ів до чогось зосереджено придивлявся.

- Шукачі з-під ковпака, - задоволений побаченим, вигукнув він. - Вони потрібні мені живими! - моргнувши, арахноід вп'явся в дівчину своїми немигаючими темніючи для навіювання непроглядно чорними очима. Крізь розтягнуті в посмішці губи здався тремтячий кінчик роздвоєного язика.- Посидиш тихенько, дорогенька?

Коли бронетранспортер нальотчиків зупинився недалеко від їхньої машини, Сара нерухомо сиділа на її даху. Вона була спокійна навіть під прицілом  наставленої на неї зброї, а арахноіди Ів та Хелл,  лежачі поруч, зображали із себе мертвих. Хелл валявся на землі, Ів , затримавши подих, розкинувся на капоті. До того ж Сара все ще була забризкана кров'ю. Люди з бронетранспортера не надто поспішали показуватися назовні , остерігаючись засідки.

- Ти сама? - обережно запитав у неї один з чоловіків, коли ті нарешті таки вибралися.

- Арахноіди побилися через мене, сильно поранивши один одного. Один здох сам, другого добила я, - понуро пробурмотіла Сара.

- Тобі дуже пощастило, - четверо чоловіків підходили все ближче. - Звідки ви прямували?

- Без поняття. Я взагалі погано пам'ятаю, що зі мною відбувалося останнім часом.

- Ці тварюки звичайно вміють залізти в голову, - пнувши тіло Хелла, чоловік у сірому захисному комбінезоні втупився на дівчину. - Ми подбаємо про тебе, красуня, спускайся, тепер ти в цілковитій безпеці.

- А не сильно ти розмріявся? - подав голос «прокинувшись» Ів.

Але люди вже не змогли чинити опору, потрапивши під вплив гіпнозу арахноіда. - В очі мені дивіться. ... Тепер я з вами побалакаю. Як зветься ваш притулок? Що нового у вашому стаді обраних ?

Вони слухняно відповідали йому млявими голосами, поки Іву не набридло  базікати, після чого він дав бідолахам виїхати туди, звідки ті прибули.

- Ти вклав у них програму? - втомлено поцікавилася Сара , навіть не сумніваючись що так воно і було . - Марно питати яку?