Читати книгу - "Гра почалась ІІ, Євгеній Шульженко"

В лабіринті справи теж не чекали на місці. Два чемпіони розділились та чкурнули в різні сторони. Лабіринт був небезпечний тим, що треба бути дуже обачним, заглядати за кожен кут. Якщо цього не робити, тебе можуть зненацька спіймати. Так було з одним з полонених. Він планував перебігти лабіринт та вискочити на іншій локації. В одному з поворотів, тільки но вискочив з-за кута, отримав битою в спину. Він впав та закричав. Чемпіон підскочив до хлопця та почав бити по рукам та ногам. Останній удар був жорстко направлений по голові. Полонений закричав, але швидко втратив свідомість.

 Воїн міста Сонця, що рушив в іншу сторону зіштовхнувся з двома полоненими. Вони вели себе більш впевнено та обачливо. Поки чемпіон побіг за дівчиною, хлопець чкурнув під рукою воїна та зник за іншим поворотом. Дівчині не так пощастило, воїн наздогнав її та повалив на землю. Декілька ударів, полонена скрутилась та почала плакати. Воїн без жалю, схопив дівчину за волосся та потягнув до виходу. Вона кричала та трималась за голову, щоб було не так боляче.

Той самий полонений, що спочатку був з дівчиною, дістався виходу з лабіринту та вискочив прямісінько до величезної піраміди з дерев’яних ящиків. Чортихнувшись, Семен оглянувся по сторонам. Чисто. Обійти піраміду було важко, але місце доволі не зручне для укриття. Колишній ватажок заскочив на перший рівень та почав дертись вгору.

Коли Семен дістався вершини піраміди, то побачив як з лабіринту виходить чемпіон та тягне полонену за волосся. Дівчина з усіх сил намагається вирватись, але в неї це не виходить. Ватажок заховався за ящик, щоб його не побачили, але це не вийшло робити довгий час. Натовп на трибунах почав кричати та звати воїнів. Вони викрили його миттєво, тому колишній ватажок був змушений встати.

Одночасно двоє чемпіонів підбігли до піраміди. Один з битою, інший з металевим прутом. Подивились вгору та почали підніматись на ящики, викрикуючи щось переможне. Потрібно було щось робити, тому Семен зіскочив з вершини та великими стрибками почав спускатись прямо на чемпіона з металевим прутом. Через мить, він набрав таку шалену швидкість, що в момент зіткнення з воїном, відштовхнув його не менше ніж на декілька метрів. Хлопець випустив свою зброю та крикнувши впав на штучну траву. Сильно вдарившись головою він застогнав та втратив свідомість.

Семен впав біля піраміди, але не так сильно забився, боліли руки та ноги, якими він вдарив воїна. Полонений підскочив та підняв прут над головою. Одразу, натовп з трибуни зустрів його перемогу незадоволеним гулом. Діти почали стукати ногами по дерев’яній підлозі та кричати «Фууу!». Колишнього ватажка це тільки розсмішило, він почав жартівливо крутитись та показувати всім язика.

З іншими полоненими справи йшли простіше, чемпіони вистежували та виводили дітей з гри. Зазвичай це було жорстко та грубо. Діти міста Сонця згадували побитий розвідників та ніч, коли їх хотіли нахабно пограбувати. Воїни не відчували стопу, били та завдавали болю. Охоронці лише встигали вискочити на поле та відтягти бідолашних дітей до воріт.

Полонений зі зброєю розумів, що йому треба протриматись ще трохи. Він не знав дітей з селища, йому в цілому було байдуже на них. Перемогти, отримати перемогу та повернутись до гіпермаркету. Так, новий ватажок вже буде, його не замінять. Але це не так важливо, як бути вільним. А як же це розізлить Євгена, Семен навіть очі заплющив від задоволення.

Воїнів лишалось на полі четверо, полонених троє, разом з Семеном. Перелякані хлопець та дівчина бігли до павутиння. Колишньому ватажку здалось, що стіни для скелелазіння будуть доречними. В дитинстві, Семен ходив з батьками в такі розважальні центри, е вдягали страховку та вчили покоряти вершини. Тут страховки не було, але потрібно лише виждати.

За хвилину, полонені зникли в локації з сітками та дерев’яними ящиками. Четверо чемпіонів побігли до тієї ж локації, заскочили всередину. Але один з воїнів зупинився, розвернувся та подивився на Семена. Чемпіон поклав біту на плече та побіг в сторону стінок для скелелазіння. Полонений чемпіон побачив ворога та підскочив до найвищої стіни. Він вирішив залізти на гору і хай що хочуть те й будуть робити. Він зачепиться мертвою хваткою та буде чекати.

Крок за кроком, хлопець піднімався вгору. Виступи були доволі широкі, але зброя все одно заважала йому зробити це ще швидше. Чемпіон з битою підскочив до стіни та підняв голову догори. Було чути, що він чортихнувся, адже був не задоволений таким ходом подій. Воїн постійно озирався на павутиння, наче хвилювався, що справу завершають без нього. За хвилину, з павутиння вийшов один з чемпіонів та витягнув за ногу дівчину, що була без тями. Він підняв руки догори, зустрічаючи аплодисменти та крики радості натовпу.

В цей час, Семен досягнув вершини, перекинув ногу, та стиснув металевий прут. Руки боліли, ноги трясло. Ще страху добавляла висота, оскільки хлопець не звик до такого. Стіна була тонка, але не хиталась, оскільки була закріплена тросами. Він почав щось собі наспівувати, закривши очі, та опустившись до стіни.

Почулись крики в павутинні, було зрозуміло, що там відбувається бійка. Ще трохи та Дитячі Ігри будуть завершені. Вийшло доволі жорстоко, оскільки майже всі полонені були без тями, лише двох просто витягли та передали охоронцям.

Семен відчув вібрацію, розплющив очі та побачив, що один з чемпіонів опустився біля тросу, який тримав стіну. Через декілька секунд трос свиснув, обірвавшись. Стіну почало хитати. Полонений відчув неймовірний страх, схопився міцніше. Але якщо стіна завалиться, це йому нічим не допоможе. Воїн же побіг до іншого тросу та опустився біля нього. Ще мить, стіну почало трясти та накренило. Воїн з битою засміявся та розігнавшись вдарив ногою перешкоду. Стіна наче перетворилась в хвилю, почала хитатись зі сторони в сторону. Ще удар, потім ще один. Семен в якусь мить побачив, що в стіну б’ють вже двоє.