Читати книгу - "Мистецтво брехні, Агата Задорожна"

– Не дуже гарно, правда? Але за це ти теж розплатишся. О, я змушу тебе заплатити за все. 

Його сірі очі примружилися, але повіки зовсім не приховували божевільного блиску, що у них промайнув. Я сіпнулася у його руках, але даремно: хватка Вілфреда була сильна, і в мене не було навіть шансу – принаймні, не в цю мить. 

Він потягнув моє волосся сильніше та поліз до пояса, дістаючи вигнутий кинджал. Його я теж знала. Улюблений Вілфредів – той, що він використовував для показових покарань. Цей кинджал рідко вбивав; набагато частіше він залишав кланових посіпак без різних частин тіла. 

Та щось мені підказувало, що сьогодні Вілфред зробить виняток. 

І попри те, що я знала, наскільки це необачно, я зібрала липку слину в роті та плюнула йому прямо в лице. 

– Не дочекаєшся, – прошипіла я йому. Я відчувала, що голос дрижить, як я б не намагалася триматися. – Я здолала тебе один раз, і нічого не завадить мені зробити це знову.