Читати книгу - "До зустрічі на Гаваях , Ada Pa"

— Радий що ти змогла її відшукати. Але тобі не здається що ти надто довго повертала речі? — Запитав він невдоволено.

— Це що ревнощі? — Запитала у відповідь я, відсовуючи його з дороги та заходячи всередину.

— А що мені ще робити, коли моя дівчина зникла на дві години з іншим хлопцем?

— Твоя дівчина? Здається ми ще не обговорювали тему відносин, — відповіла я.

— Тобто після всього що сталось минулої ночі, ти все ще продовжуватимеш приховувати свої почуття до мене? — Запитав він здивовано, зачиняючи двері за собою.

— Ні, я просто трішки здивувалася. Ти мене вперше так назвав тож...

— Будь впевнена ти до цього скоро звикнеш так як чутимеш це від мене не менше сотні разів на день.

— Боюсь в такому випадку мені це просто набридне, — відповіла я відтягуючи слова.

— Ніколи, — власницьки схопив він мене за талію притягуючи до себе, та даруючи короткий поцілунок в губи, — Тож де ти так надовго зникла?

— Я зустрілась з Джені, так як потрібно було терміново пояснити ситуацію їй, щоб ще встигнути зберегти нашу дружбу.

— Ох, ну тоді я розумію, — відповів він вже повністю вдоволеним тоном.

— Тож що робитимемо решту дня?

— Маю чудову ідею на вечір, — сказав він піднімаючи погляд верх, та мрійливо посміхаючись.

— І що ж це? — Нетерпляче запитала я.

— Нажаль не можу тобі поки відповісти. Це повинен бути сюрприз.

— Сподіваюсь добрий.

— Можеш на інший і не розраховувати.

— Тож є певні побажання по дрескоду, тому що я можу вдягнути спортивний костюм щоб почувати себе зручніше? — Запитала я.

— І ти матимеш на це повне право. Можеш одягати все, що є зручним для тебе. Чекатиму біля твого номеру о восьмій, тож будь готова. А зараз мені потрібно зробити ще деякі приготування, тому зустрінемось вже ввечері, —  сказав він притягуючи мене для довгого і такого приємного поцілунку.