Читати книгу - "Шанс для невдах, або Прощавай, Академіє!, Олена Гриб"

Мела встромила лопату в землю, вибивши іскри з камінчиків.

– Справа в магії, – сказала, дивлячись на Яструба, що сидів у тіні будинку.

– Хто б сумнівався! – не втрималась я. – Лекція буде?

– Магія драконів відрізняється. Вона сильніша за людську. Все срібло нашого світу не здатне з нею тягатись.

– Окрім тих випадків, коли дракона висмикують із його світу насильно, перетворюючи на покірного демона. Я вмію слухати, уяви собі. Іноді навіть чую корисні речі. А тепер кажи прямо! Навіщо тобі Барр? Хочеш знищити його замість Сойла? Зовні вони однакові, Велн не помітить різниці. Так?!

– Ні.

Стало трохи легше. Не те щоб я всерйоз переживала за свого колишнього «вихованця»…

– Дракона не можна вбити магією, – нагадала Мела.

Стояла спека, проте мені стало зимно.

Певна річ, дракона не можна вбити магією.

Натомість дракона можна вбити іншим драконом.

– Ти з глузду з'їхала!

Практиканти повернули голови на мій крик, але мене, як-то кажуть, понесло вперед.

– Це ж… Це… – я болісно підбирала слова. – Небезпечно! Нелюдяно! Підло!

– Підло? Чого б це? – здивувалась Мела.

«А для перших двох визначень заперечень нема?» – розлютилася я.

– Барр програє знову, – прошипіла зло. – Люди загинуть!

Чаклунка зміряла мене здивованим поглядом:

– Ти про що, Тає?

Якби Медор не підійшов, щоб забрати лопату, я б пояснила їй, у чому проблема, найдоступнішими для розуміння висловами. Проте Кабан завів довгу розмову про справи теперішні, Мела повернулась до нього, а бігати за ними з претензіями здалося мені неправильним. Всі й без того косилися в мій бік, чекаючи продовження скандалу.

Чи я помилилася?

Можливо, сваритися не мало сенсу.

Як варіант, ми знову не зрозуміли одна одну.