Читати книгу - "Дженні"

На мить всі спогади, звуки й запахи знову повернулися: брудні вулиці, вкриті бруківкою, стічні канави, жахливі крики, звуки і вуличний гамір, гуркіт і тріск речей, з силою пожбурених у тебе, жахлива сліпа паніка нескінченної втечі. Схоже, відчайдушний нявкіт приблудної кішки зробив можливим для нього ще раз підглянути через зачинені двері в інший світ, який він назавжди покинув. Там примарні чотирилапі істоти безгучно прослизали від схованки до схованки на вулицях безжального міста, стояли на задніх лапах біля хиткого сріблястого циліндра сміттєвого баку, шукаючи їжу, чи зализували свої рани й болі, заховавшись у покинутих руїнах. А потім усе це зникло. Двері зачинилися, і він більше нічого не бачив.

І знову Пітер почув жалібний писк чорно-білого кошеняти, але тепер це вже не викликало в його свідомості темні образи. Цей крик просто зачепив його за серце. Чому, чому він відмовився від неї першого разу? Зосередившись на маленькому покинутому звіряткові, він не міг навіть пригадати. Лише відчув, що має взяти її, що він уже її любить.

— О, няню, дай мені її, будь ласка. Я її хочу…

Няня знову підійшла і поклала кішечку на його ліжко. Кошеня одразу ж поповзло до Пітерових грудей, поклало йому голову на підборіддя. Потім у Пітеровому житті так робило багато котів, немов вони знали й розуміли, що він один із них. Там кошенятко пригрілося й почало так голосно і задоволено муркотіти, що, здавалося, затрусилося все ліжко.

Пітер підняв здорову руку, якою досі міг користуватися, і пальцями, що виглядали з-під перев’язки, лагідно погладив голову кицьки, потер її щоку і почесав під підборіддям, немов інстинктивно знав усі місця, доторкаючись до яких можна принести коту найбільше задоволення й утіху.

Непоказна чорно-біла кішечка муркотіла голосніше й голосніше, вона підсунула своє маленьке тіло навіть ближче і тісніше притулилася до його шиї й обличчя, повністю здаючись на його милість.

Пітерова мати сказала:

— Дивись, яка мила. Як ти її назвеш?

Пітер подумав якусь мить, підшукуючи гарне ім’я. У голові крутилося щось, що він уже десь чув, немов у нього вже була кішка, це ім’я було йому таке знайоме й рідне.

Він подивився на свою матір, а потім на маленьку приблудну кішечку, і нічого, навіть слабке відлуння з минулого не підказало йому. Він був навіть не певен, чи він колись знав те ім’я.

Але в ці двері, що швидко зачинялися, прийшло чудове відчуття миру й безпеки. А всі його темні страхи залишилися зачиненими там. Він більше нічого не боявся: ні дивної лікарняної палати, де опинився, ні тупого болю своїх ран, ні самотності, нічого. Скидалося на те, що протягом довгих годин він спав і йому снився сон, який він більше не міг пригадати, цей сон забрав його страхи геть, тому Пітер вже ніколи не відчує, як відчував досі. Хлопчик зрозумів, що ніколи у своєму житті ще не був таким щасливим.

Зрештою він заговорив, сповнений невинної втіхи:

— О, мамо! Яка ж вона мила! Дивись, як вона мене любить. Я назву її Плямкою через оцю чорну плямку в неї на носі. Будь ласка, можна вона спатиме зі мною?

І Пітер усміхнувся до всіх, хто стояв навколо його ліжка.

Дюйм — міра довжини, що дорівнює 2,54 см (1/12 фута). — Тут і далі примітки перекладача.

Док — споруда для будівництва, ремонту, зберігання й розвантаження суден.

Ярд — одиниця довжини в англійській системі мір, що дорівнює 91,44 см.

Трельяж (від фр. treillage) — легкі дерев’яні ґрати для виткої зелені. Також трельяжами називають берсо — тунелі із рослин на металевому каркасі.

Фут — міра довжини, що дорівнює 30,48 см.

Стоун — британська одиниця вимірювання маси, і стоун дорівнює 6, 35 кілограмам.

Фунт — одиниця ваги та маси, 1 фунт дорівнює 0,453 кілограма.

Зюйдвестка — капелюх із непромокального матеріалу, який зазвичай носять моряки.

Острови Сіллі — найзахідніша та найпівденніша точка Англії.

Стаут — сорт міцного темного пива, що виготовляється з використанням смаженого ячменю чи солоду, хмелю, води на дріжджів.

Портер — темне пиво з характерним винним присмаком, сильним ароматом солоду і насиченим смаком, у якому одночасно присутні солодкість та гіркота.

Вікторія — елегантна легка карета на одного-двох коней.