Читати книгу - "Без тебе ніяк, Лаванда Різ"

- Так само як ти змушуєш себе належати не коханому чоловіку, - вимовив він з болем, ковтаючи клубок у горлі. - Чи оцінить це твій син, Єво? Коли виросте. Твою жертву? Чи може материнська любов перекрити собою інші потреби і зробити тебе повноцінною людиною?

    Розлючений стукіт у двері, яку немов зібралися вибити, змусив Єву здригнутися і покритися гусячою шкірою, тільки одна людина могла так ломитися.

- Ні, відкрию я, - випередила вона Еджея. - Якщо мене не обманює серце - це Адам, і справи наші кепські.

Першим, що кинулося в очі, коли вона відчинила двері - це ненормальна блідість його обличчя, потім цей готовий спопелити її погляд і нищівна майже божевільна посмішка:

- Мабуть, плаче один одному в жилетки? - простягнув Адам, входячи без запрошення, навмисно зачепивши її плечем. - Наша мати Тереза намагається всіх приголубити і врятувати? Звичайно, хто ще розрадить улюбленого кинутого зайчика. Я напевно, завадив вам на найцікавішому місці? - судячи зі стану Адама Пірса, просто шумом і лайкою ця ситуація вирішитися не могла і його мало що відділяло від серйозного зриву і незворотних наслідків.

- Я, на відміну від тебе, не сплю з чужими жінками, - дивлячись на нього з ненавистю, кинув йому Еджей.

- Так що ти там мені говорила , мила, на рахунок цілісності сім'ї, довірі та згоди жити за моїми правилами? - напружено поцікавився Адам, голосом повним тремтіння і злого сарказму. - І що дивно так натурально переживала про стан дитини, і начебто навіть не було інших думок!

- Це так бридко і низько, не знаю які ще підібрати слова, - процідив Еджей, намагаючись закрити собою Єву. - Ти маніпулюєш нею, торгуючи дитиною і спекулюючи на її материнських почуттях. Змусив її наплювати на свої мрії, власне «я» і перетворив її на залякану підстилку. Як можеш ти люблячи свого сина, так ставитися до його матері?!

- Еджею, досить!!! - вклинилася Єва в їхню перепалку, стаючи між ними останнім буфером. - Адаме, незважаючи на твою заборону, я не змогла інакше. Якби ти любив, ти б зрозумів, як важливо попрощатися по-людськи. Джей не заслуговує такого ставлення.

- А я, значить, заслуговую?! - вчепившись в її руку, Адам притягнув Єву до себе. - Груба і непрощенна помилка, моя мила. Я не дозволю тобі так по хамськи плювати на мене і ігнорувати мої прохання. Я не той чоловік, якого можна водити за ніс і зраджувати. Мені насрати, як він страждає і що ти до нього відчуваєш! Якщо я сказав ніякого спілкування з колишнім, значить, це повинно було стати для тебе законом! Тому що я не хочу сумніватися в своєму батьківстві, якщо раптом ти завагітнієш найближчим часом!

- Та як ти ... як ти можеш ... - задихнулася Єва. - Як ти можеш досі сумніватися, що мій син для мене .... Я б не підвела його навіть ціною свого життя, але ти все одно ... - Не доказавши, раптом різко закотивши очі, Єва втратила свідомість, впавши на руки Адама, які її підхопили.

Мовчки граючи жовнами на перекошеному обличчі, Адам бризнув на неї водою, злегка плеснувши по щоці.

- Не підходь близько, - прошипів він Еджею. - Навпіл перегризу!

- Для довідки - після аварії мене поставили до відома, що я ніколи не зможу стати батьком. Це якщо тебе раптом відвідають сумніви, кретине. А взагалі скотина ти така, ми з Євою не спали з тих пір, як ти вперше показав їй фото вашого сина, - Еджей похитав головою з гірким розпачем. - Ти не заслуговуєш цієї жінки.

Шумно втягнувши у себе повітря, Єва прийшла до тями, спробувавши сісти, але її одразу знудило прямо на підлогу. Миттєво покрившись потом і тремтячи всім тілом, вона благально глянула на Адама:

- Прошу тебе, я ні в чому перед тобою не винна. Мені всього лише було потрібно попрощатися з Джеєм особисто, попросити у нього пробачення, щоб дивитися вперед разом із тобою. ... Ти б не дозволив, але у інших людей теж є проблеми з емоціями, Адаме! Як мені достукатися до тебе? Чому ти хочеш знову перетворити наше життя на кошмар?

- Давай просто підемо звідси, - сухо сказав він, піднімаючи її на ноги. Але з усього було видно, що йти самій Єві важко - її хитало з боку в бік, і здавалося, що вона ось-ось вирве знову. - Що тебе турбує, Єво? - Адаму навіть довелося затриматися в ненависній йому квартирі, заглядаючи їй в обличчя.

- Ти і що тепер з нами буде, - промовила вона слабким голосом.

- Я не про те. Як ти себе почуваєш?

- Жахливо. Сильно ... голова паморочиться. ... Скажи мені, Адаме.

- Чи не найкращий момент з'ясовувати стосунки, - відрізав Адам. - Покажемо тебе лікарю!

- Ні, це нервове, саме пройде, - запротестувала Єва, знову підозріло закочуючи очі. - Мені важливо знати зараз.

- Гаразд - я дико сердитий, Єво. Мені потрібно заспокоїтися і зрозуміти чого я хочу сильніше - знищити тебе з твоїм гонщиком або продовжувати залишатися разом, - не бажаючи ризикувати , Адам знову уклав дівчину на диван.

- Значить, вона повинна жертвувати всім і думати про сина постійно, а ти в нападі ревнощів можеш плюнути на те, заради чого ви власне і зійшлися? - пожартував Еджей. - Як на мене так великим  чудовиськом залишаєтеся ви,  містере Пірс.

Проігнорувавши його слова, Адам вбивчо примружив очі, терпляче чекаючи, коли Єві стане краще.

- Як ти? - вже більш поблажливо поцікавився він у неї через деякий час, мимовільним жестом турботи прибираючи їй волосся з обличчя. Він виказав своє занепокоєння лише на секунду, проявивши частинку ніжності, поступаючись своєму істинному «я», але Єва і Еджей все ж встигли це помітити.