Читати книгу - "Без тебе ніяк, Лаванда Різ"

- Думаю, зможу йти на своїх двох. Мені набагато легше, - прошепотіла вона, зиркнувши на напружених до межі чоловіків.

- Поцілуй мене, Єво, - несподівано заявив Адам, схилившись над нею . - Прямо зараз, як ти зазвичай це робиш. Хочу, щоб він побачив, що наш син не єдине, що нас зближує. Якщо переконаєш його і мене - вважай я тебе пробачив.

Знаючи ексцентричність Адама, Єва не могла не скористатися цим шансом, як би абсурдно це не виглядало. Потягнувшись до нього, витягуючи з глибини своєї душі якесь спонтанне почуття, яке часом будило у неї пристрасть до цього неймовірно складного чоловіка - вона вклала в поцілунок всю себе без залишку.

З боку це дійсно виглядало так, ніби він найбажаніший для неї чоловік на світі. Як би не було боляче Еджею дивитися на цю сцену - його вона не переконала, будучи актором він знав, як віртуозно можна прикидатися. 

Тільки ось в цей момент вона цілувала не його, а Адама і задоволення від цього поцілунку поступово гасило злість містера Пірса, який ледве не зірвався  з котушок.

- Щоб не творилося в моїх думках, і куди б не тяглося моє серце, але з недавніх пір я належу тільки тобі, Адаме, - прошепотіла Єва, коротко поцілувавши його ще раз. - Ти все ще сердишся?

- Треба ж! - пирхнув при цьому Еджей. - Та ви, містере Пірс щойно наочно продемонстрували  мені майстер клас, як ламати людей! Єво, якого біса ти опустилася нижче плінтуса і просиш у нього вибачення за те, чого не робила?! Подобається бути річчю?

- А тепер скажи, що кохаєш мене, - скомандував їй Адам, навмисне даючи зрозуміти Еджею, що відтепер він для них пусте місце. - Спробуй, вразь мене, - його провокуючий погляд ковзав по її обличчю, поки Єва збиралася з думками.

- Люблю, - тихо заговорила вона, - коли ти одягаєш старі джинси і посміхаючись, йдеш босоніж по килиму в дитячій, штовхаючи розкидані іграшки. ... Люблю дивитися, з яким діловим і зосередженим виглядом ти збираєшся в офіс і всякий раз обертаєшся, перш ніж вийти з дому . ... Люблю, як ти спросоння цілуєш мене в шию і як ти пахнеш після гоління. ... Люблю, коли ти корчиш гримаси, пустуючи з Ніком, і коли ти куйовдиш його волосся перед сном. Неможливо люблю твою стійку віру в те, що з нашим хлопчиком буде все добре, - схлипнула Єва, - Я не хочу залишати тебе, Адаме Пірс, бо ти дуже рідна и дорога моєму серцю людина.

- Ох, Єво, Єво, - закусивши губу, Адам кілька секунд гіпнотизував її своїм небезпечним крижаним поглядом. - Як би я хотів у це вірити. Як би я хотів, щоб моя дружина більше не допускала подібних помилок. Дай мені обіцянку, Єво. Тільки підбери правильні слова , - «ти все ще висиш над прірвою» говорили їй його очі.