Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Пастка для некромантки, Агата Задорожна 📚 - Українською

Читати книгу - "Пастка для некромантки, Агата Задорожна"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пастка для некромантки" автора Агата Задорожна. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 73 74 75 ... 128
Перейти на сторінку:

Він замовкнув, коли Айза опустилася перед ним. Вона намагалася втримати своє лице спокійним, але відчувала, що воно прямо палає від рум’янцю. І як би вона не старалася, Тесей його точно помітив. Але і його лице чомусь враз здавалося аж надто червоним – і не від тої крові, що залила пів щоки. 

Чистою ганчіркою вона обтерла його лице, але цівка крові залилася і за край сорочки і плаща і губилася десь внизу. На це Айза би не зважала, але вона помітила, що на животі і на грудях у Тесея кровоточили ще кілька ран, просочуючи дорогу тканину кров’ю. 

 – Знімай сорочку, – сказала вона, витискаючи мокру ганчірку і промиваючи її у чистій воді. 

 – Ось так відразу? – запитав Тесей із усмішкою, але все ж потягнувся до шнурків, що тримали її біля шиї, і взявся їх розплутувати. – Навіть на побачення спершу не покличеш? 

 – Покличу, – твердо відізвалася Айза якраз тоді, коли Тесей стягував сорочку через горло. Він заплутався у рукавах, і коли його обличчя з’явилося з-за шарів тканини, він чомусь виглядав ще червонішим, але нічого не сказав. 

Подряпини були не надто серйозні. У селі Айзі доводилося бачити і гірші рани, і ніхто через них не поспішав бігти до цілителя, тож кожен вмів готувати лікувальні настої. Айзу навчила її матір. А потім вона вчила все майже наново у столиці, коли читала все, що могло потрапити їй під руку у спробах знайти ліки для Кіта. 

Без зайвих сентиментів вона обмила рани на животі та грудях і закрила їх шматками чистої тканини, хоча й не могла подумки не помітити, що Тесей мав надивовижу підтягнуте тіло – як для людини, що більшу частину свого життя корпіла у лабораторії. 

Зрештою вона згадала, що Тесей так і не дав відповіді на жодне її запитання. 

 – То як це сталося? – вона насупилася, щиро намагаючись зрозуміти. Це точно не були наслідки вигнання духа – той міг впливати на розум, і тільки зовсім трохи – на тіло. А на Тесея, здавалося, тому духові було все одно. 

Він подивився в бік.

 – Патрулювання, звісно ж, що ще. 

Айза відчула, як на неї великою хвилею накочується провина. Вона мала бути там! Мусила не зважати на дурниці, які говорить Рем, і піти на патрулювання із Тесеєм – тоді, звісно ж, цього би не сталося. Айза без брехливої скромності могла сказати, що володіє серпом краще, ніж Тесей – своїм мечем. 

 – Там були трупи? – занепокоєно і винно запитала вона, намагаючись відступити на крок. Тесей її стримав і всадовив на ліжко біля себе, зовсім близько. Потім він поклав долоню їй на плече у якомусь на диво заспокійливому жесті. 

 – Чотири, так. Поняття не маю, звідки вони взялися. Наче щойно все було спокійно, і наступної миті – я вже б’юся на життя. Вони були справді сильні, – він криво посміхнувся, і від цього Айза відчула себе ще гірше. 

Та вона не встигла ще нічого сказати, як Тесей продовжив спокійним, дуже впевненим голосом. 

 – Я знаю, що Рубчик змусив тебе патрулювати з Ремом. Зрештою, ти не могла роздвоїтися. А дванадцяте мало би бути спокійним. 

Айза тільки опустила від цього голову сильніше. Певно, це було правдою – вона не могла бути у двох місцях одночасно. Але… кидати Тесея одного, навіть не попередивши його – це було низько. 

 – Це все Рем, – сказала вона глухо і з більшою злістю, ніж відчувала до нього навіть вночі. – Він хотів зі мною патрулювати і підмовив Рубчика. 

 – Ну, він давно… дивиться на тебе, – обережно сказав Тесей. Він начебто дивився в інший бік, але Айза знала, що він спостерігає. І чекає, що ж вона на це відповість. 

 – Що ж, тим гірше для нього. Мені подобається зовсім інший. 

Тесей розплився у широкій посмішці, і навіть великий синяк на пів лиця не робив його менш красивим.

1 ... 73 74 75 ... 128
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пастка для некромантки, Агата Задорожна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пастка для некромантки, Агата Задорожна"