Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Міжконтинентальний вузол 📚 - Українською

Читати книгу - "Міжконтинентальний вузол"

208
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Міжконтинентальний вузол" автора Юліан Семенов. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 73 74 75 ... 83
Перейти на сторінку:
наук Геннадій Олександрович Кульков, протягом п'яти років працював пліч-о-пліч з провідним ракетобудівником Радянського Союзу академіком Криловським. На моїх очах створювали ракети ОС-20 і вивозили в країни-сателіти, щоб стаціонувати їх там проти Заходу. За участь у створенні цієї ракети я був удостоєний Державної премії СРСР і нагороджений орденом «Знак пошани». Я був твердо переконаний, що ракетна зброя необхідна моїй країні, щоб відбити удар «американської вояччини». Але останнім часом я став свідком трьох секретних нарад, які відкрили мені очі на все, що відбувається: правителі Радянського Союзу, які на словах виступають за мир і роззброєння, злісно критикуючи Америку, зараз, під час проведення переговорів у Женеві, прийняли новий, надзвичайно секретний план, за яким уже тепер, — в обстановці цілковитої таємниці, — в Росії розпочато новий виток гонки ракетних озброєнь. Саме тому я прийняв гірке рішення покинути Батьківщину, щоб відкрито попередити народи всього світу про те, що їм готує Кремль. Тактика проведення переговорів у Женеві радянською делегацією є тактикою безчесного зволікання, аби виграти час. Світ у небезпеці. Чесні люди землі повинні сказати своє слово на захист цивілізації. Я усвідомлюю, на який риск іду, намагаючись вирватися із-за «залізної завіси», розумію, що не виключена можливість мого арешту КДБ і контррозвідкою НДР, тому я вирішив передати цю заяву в пресу ще до того, як спробую перейти у вільний світ. Геннадій Кульков».

… Другий турок, Кіжа, від фармацевта Різенбаума виїхав у район Ванзее; будинок сім на Моцартштрасе; піднявся в квартиру два на третьому поверсі.

Її орендував Луїджі Мачеллі, який очолював «групу-7», зв'язану з масонською ложею «П-2».

… Славін і Конрад Фукс, — генерал-майор контррозвідки НДР, давній друг, разом закінчували аспірантуру в університеті, — сиділи на телефонах; повідомлення надходили щохвилини.

— Якби коли-небудь ваші чи наші кінематографісти вирішили зняти фільм про це, — сказав Славін, — їм би не повірили…

— Залежить від того, як зняти, — всміхнувся Фукс.

— Я маю на увазі інше: ні ти, ні я не куримо. 1 на столі немає пляшки; ні ти, ні я не хворіємо на виразку шлунка, — що в кіно дуже полюбляють, бо це робить образ теплішим; страждання потрібне широкому глядачеві… І, звичайно, не обходиться без ревнивої дружини…

— Ти так і не одружився, Віталію?

— Ні.

— Можна запитати?

Славін усміхнувся:

— Ти хочеш запитати: «Чому»?

— Саме так.

— Знаєш, я на це запитання нікому не відповідаю… Ні, ні, — помітивши щось в очах Фукса, зітхнув він, — тобі я відповім, Коні… Я упустив час… Українці, розмовляючи з тобою по телефону, питають: «Ти сам»? Це означає: «Ти один»? По-українськи, до речі, звучить — з точки зору філософії — точніше: «один» — це кількість, «сам» — якість людини; у нас дуже популярне слово «самість», на ньому стоїть російська філософська школа кінця минулого століття… Якщо чоловік одружився в тому віці, коли й належить, у молодості, або є сумісність, яка, на жаль, трапляється рідко, тоді пару жде щастя, коли ж вони в чомусь різняться — розумом зійшлися, а темпераментом ні, чи в ліжку не ладиться, теж, між іншим, фактор важливий, — ось тобі й розлучення… А я завжди сам: спочатку тому, що маму дуже любив, подруги якось не вписувалися в її уяву про те, якою має бути моя дружина, потім закрутила робота; не встиг оглянутися — вже святки, а там, дивись, і Новий рік, іде сніг, іде сніг…

— Віршами заговорив? — усміхнувся Фукс.

— Це більше, ніж вірші, — відповів Славін. — Це Пастернак… Думаю, одружившись тепер, я завдам болю жінці, яка ввійде у мій дім. Я звик жити так, як звик. Я зустрічаюся з чарівною подругою, але різниця у віці надто велика. Часу на приладжування не лишилося, Коні, а в організації сім'ї найголовніше — приладитися, як там не крути…

— Зараз подзвонять, — Фукс кивнув на телефони. — Чує моє серце.

— І моє.

— Я став побоюватись інтуїції. Мабуть, саме професія накладає найбільший відбиток на характер людини… Анна Зегерс якось розповідала мені, що від роману до роману їй хотілося писати дедалі більше й більше, розуміла, що часу вже мало, відпочити б, так ні, робота засмоктала… А в молодості, сумно додала вона, здавалося, що попереду ще багато років, встигну… Тільки професія по-справжньому створює людину, якщо, звичайно, вона правильно вибрала професію… В мене, знаєш, ремонт робив столяр… Зіггі… Чудовий майстер, але якийсь неповороткий. Я його якось запитав, чому так повільно працює? А він відповів: «Музику люблю». Я спочатку не зрозумів, перепитав. «Коли маєш справу з деревом, — пояснив він, — заглиблюєшся в музику; адже недаремно і рояль, і скрипка, і гітара зроблені з різних порід; кожне дерево по-своєму зберігає сонце, дощ і вітер…»

— Гарно, — погодився Славін.

— Дуже… А в мені професія виробила інтуїцію. І це «погано.

Славін здивувався:

— Чому?

— Бо в нашій справі насамперед треба йти за фактом, а не за інтуїцією. При певних поворотах інтуїція може зло пожартувати…

Задзвонив телефон — вимогливо, настійно.

— Ну, що я казав? — посміхнувся Фукс. — Зараз чимось порадують…

Доповіли, що до Луїджі Мачеллі тільки-но прибув високий на зріст чоловік, приблизно п'ятдесяти років, а може, й старший, ніс приплюснутий, боксерський; ліва брова трохи розсічена; в синьому костюмі, з плоским чемоданом фірми «Карден» (найдорожчі в світі) й дипломатом з крокодилячої шкіри з шифровими замками…

— Для досьє мало, — зауважив Фукс. — Хіба що розсічена ліва брова…

(Серед осіб, котрих підозрювали в організації злочинного вибуху на міланському вокзалі, де загинули сотні людей, був якийсь Бінальті, він же Панінні, він же Голденберг, він же Банаатзаде; саме він відповідав у синдикаті за прикриття слідів після завершення терористичних актів.)

— Ну що ж, — сказав Славін, — час ендшпілю, Коні?

— Мабуть. Хтось цікаво писав про Лейбніца: у філософа була надзвичайна здатність відчувати зв'язокпідпорядкування, він збагатив людське бачення досить високими поняттями щодо методи, був дуже послідовним, а тому часом здавався безглуздим, бо ні на йоту не відступав од своїх принципів, навіть коли це явно суперечило здоровому глузду…

— Повтори, — попросив Славін, і його лисий череп вкрився глибокими зморшками, — повтори, будь ласка…

Фукс здивувався:

— А в чому справа?

— «Не відступав од своїх принципів, навіть коли це явно суперечило здоровому глузду»? — Славін процитував слово в слово; пам'ять феноменальна. — Так?

— Саме так.

— Послухай, давай ще раз поїдемо на місце. Коні, як ти?

… На безлюдну Зауерштрасе, біля кордону, де було призначено операцію ЦРУ, Славін і Фукс прийшли як мирні безтурботні люди, захоплені розмовою; машини лишили за два квартали; не дивлячись на той будинок у Західному Берліні, що самотньо

1 ... 73 74 75 ... 83
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Міжконтинентальний вузол», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Міжконтинентальний вузол"