Читати книгу - "Блискавична для ельфа, Марита Полл"

АРАНЕЛЬ 

— Щось дізнався? - запитав Король у співрозмовника. 

— Нічого важливого. Ваш брат навчав луру Татію стріляти з арбалета, а потім їздити верхи. 

— Значить, навчав стрілянині та верховій їзді! Про що вони говорили? 

— Не знаю. Він поставив полог тиші. Але у тренувальній, він її поцілував. 

— Що? – заревів Аранель. — Та як він наважився? Ніхто не сміє цілувати учасниць відбору, доки вона такою є! Я, я і тільки я, маю стати для неї першим. У всьому! 

— Я дивлюся, ви захопилися цією дівчиною. 

— Ашер, ти сам вказав на цю дівчину! 

— Як і ще на чотирьох. 

— Не має значення. Навіть якщо вона не та, хто нам потрібна, я хочу її. 

— Так в чому проблема? Накажіть їй. Ви ж Король! 

— Так і вчиню. Ти дізнався, де Араторн пропадав майже весь учорашній день? 

— Так, мій Король. Спочатку він відвідував вашого батька, потім був у сімейному склепі. 

— Що він забув у сімейному склепі? – здивувався Аранель. 

— Не знаю, мій королю. Мені доступ туди закрито. Мертвих оберігає сам Ратхір, бог потойбіччя і мертвих. Тим більше склеп темних. 

— Гаразд, дізнаюся сам. Дівчата вже доставлені до Жерхена? 

— Ще ні, мій королю. Але надвечір уже будуть у палаці. 

— Чудово. Проблем із доставкою не виникло? 

— Ні. Все йде за планом. 

— Добре. Простеж, щоб бастард повернувся до нового постачання. 

— Ви плануєте знов відправити його з дівчатами? 

— Так. Але він не повинен буде повернутися з Жерхена. І ще, треба буде дати йому відгули коли повернеться, не треба, щоб він тут мелькав. Араторн і так поводиться підозріло, наче щось знає. 

— Все буде зроблено, як ви сказали. Чи будуть ще розпорядження? 

— Ні. Можеш бути вільним. А я вирушаю на полювання.