Читати книгу - "Біблія саморозвитку. Ілюстроване видання. Наполеон Гілл. Думай і багатій. Лао Цзи. Дао-де-цзин. Джеймс Аллен. Як людина мислить"

Хто ж приводить в рух весь світ? Небо і Земля.

Але навіть Небу і Землі не під силу зробити що-небудь постійним, що вже тут говорити про звичайну людину?

Коли робиш щось грунтуючись на дао — ти сам уподібнюєшся дао.

Коли робиш щось грунтуючись на де — ти сам уподібнюєшся де.

Коли робиш щось грунтуючись на втраті дао або де — ти сам уподібнюєшся втраті дао або де.

До того, хто уподібнюється дао, дао приходить само.

До того, хто уподібнюється де, де приходить само.

У того, хто уподібнюється втраті дао або де, втрата трапляється сама собою.

Коли словам не вистачає щирості — виникає недовіра.

Вірш 24. Така поведінка огидна…

Встань навшпиньки — стоїш нестійко.

Крокуй широко — далеко не зайдешь.

Виставляй себе на світло — не отримаєш слави.

Вважай себе завжди правим — не отримаєш ясності.

Вихваляй себе — не доб'єшся успіху.

Став себе вище за всіх інших — і не будеш на чолі.

Якщо подивитися на ці хвалькуваті вчинки з точки зору дао, то їх можна назвати «бажаннями надміри» або, як горять в народі: ці вчинки, немов «зайвий жир на тілі».

Така поведінка огидна всім, тому мудрець, що пізнав дао, так не поводиться.

Вірш 25. Закон Дао — це природність

Є щось, що було створено з хаосу, до появи Неба і Землі!

Воно беззвучне! Воно безформне!

Воно існує незалежно. Воно ніколи не вмирає.

Воно рухається циклічно, воно ніколи не зупиняється.

Його можна назвати матір'ю Неба і Землі.

Я не знаю його імені, але, якби довелося вибирати ім'я для назви, то вибрав би дао.

Якщо вибирати йому ще одну назву, то я вибрав би велике.

Обширне, воно перебуває у вічному русі!

А перебуваючи у вічному русі, воно поширюється далеко.

А поширюючись далеко, воно знову повертається до свого витоку і до себе самого.

Тому існує чотири широких:

Дао широко, Небо широко, Земля широка, людина широка.

Серед цих чотирьох широких, тільки людина живе в середині інших трьох.

Людина слідує законам Землі, Земля слідує законам Неба, Небо слідує законам дао, а саме дао слідує природності.

Вірш 26. Розсудливість — це корінь легковажності

Розсудливість — це корінь легковажності, а спокій — це господар руху.

Тому люди, які пізнали дао, весь час, у всіх справах, обережні і уважні.

Вони немов військові, яка охороняють обоз з продовольством від ворога.

І хоча існує мирське життя з його задоволеннями і радощами, вони не живуть ним, а зберігають відстороненість від усього.

Ви запитаєте: «Чому ж государ, у якого є 10 000 бойових колісниць, так легкоставиться до управління Піднебесної?»

Я відповім: «Від легковажності. Тому що його легковажність втратила свою основу- розважливість, а його неспокої залишилася без свого господаря — спокою».

Вірш 27. Вони завжди допомагають всьому існуючому розкрити себе

Ті, хто добре вміє ходити, не залишають слідів.

Ті, хто добре вміють говорити, не допускають ізьянів в мові.

Ті, хто добре рахує, не користуються фішками для рахунку.

Ті, хто добре вміє закривати, не використовують засув, але закрите ними, відкрити неможливо!

Ті, хто вміє добре зав'язувати, не використовують мотузку, але, зав'язане ними, розв'язати неможливо!

Тому мудрець, що пізнав дао, робить все, щоб допомогти всьому існуючому розкрити себе, для людини, що пізнала дао, в світі немає нічого непотрібного.

І це називається: прихована внутрішня мудрість.

Таким чином, добрі можуть стати вчителями для не добрих.

А не добрі можуть стати джерелом досвіду для тих, що творять добро.

Якщо не поважати повчання добрих, якщо не цінувати досвід, які приносять не добрі, то, навіть якщо будеш вважати себе надзвичайно розумним, це буде, насправді, великою помилкою з твого боку.

Розуміння всього цього і є найтонша, найглибша таємниця дао.

Вірш 28. Вічна чеснота досконала

Знаючи, що міць і сила зберігаються в м'якості і податливості, можна стати Небесним потоком. А ставши Небесним потоком, не втратиш вічне де, і тоді знову повернешся до стану немовляти.

Знаючи біле, зберігай в собі чорне: таким чином можна стати зразком для всіх у Піднебесній. А ставши зразком для всіх в Піднебесній, знайдеш вічне де і воно не дасть тобі робити помилки, і тоді знову повернешся до стану необмеженості, в якому немає ані середини, ані краю. Цей є стан абсолютної правдивості і справжнього існування.

Знаючи славу, але зберігаючи в собі безслав'я, можна стати широкою полониною Піднебесної, і вічне де стане в тобі повним і досконалим, і тоді знову повернешся до первісного стану природності і простоти. А стан природностя і простоти приводить до появи всього існуючого.

А мудрець, що пізнав дао, слідуючи первісному стану простоти, стає мудрішим за сто чиновників. Тому досконалий порядок не можна розділити на окремі частини — він єдиний!

Вірш 29. Уникай розкошів і надмірностей

Якщо хтось захоче керувати Піднебесною вдаючись до сили, то я вже знаю: він не досягне мети!

Піднебесна схожа на чарівну судину: її не можна чіпати, і не можна їю заволодіти.

Намагаєшся її зачепити — і зазнаєш поразки.

Намагаєш нею заволодіти — і втратиш її.

Тому мудрець, що пізнав дао, не чіпає її — і, не терпить поразку. він не намагається заволодіти нею — і, не втрачає її.

Все в Піднебесній має різну природу: є те, що попереду, і є те що за ним; є те, що вдихає життя, і є те, що висушує; є сильне, а є слабке; є небезпечне, а є спокійне.

Тому мудрець, що пізнав дао, повинен відмовитися від крайнощів, розкоші і надмірностей.

Вірш 30. Використовуючи міць армії…

Імператорський помічник, який пізнав дао, не використовує армію, щоб підкорити Піднебесну. Він розуміє, що це може обернутися проти нього.

Там, де побували війська, ростуть одні колючки і бур`яни.

Після великих воєн, настають важкі голодні роки.

Майстерний у веденні війни, тільки досягає своєї мети, але не творить насильство.

Досягнувши мети він не звеличує себе, не хвалить себе, не гордитися собою. Він досягає мети з необхідності, він досягає мети не вдаючись до крайнього напруження.

Коли що-небудь досягає свого розквіту, воно починає старіти.

Тому бажання досягти крайньої точки, не відповідає самому дао, а те, що не відповідає дао — гине!

Вірш