Читати книгу - "Лисиця для Альфи, Вікторія Стужева"

- Не правда! Так, я хотів захистити тебе, у жорсткій формі піднести те, що стало результатом нашого сьогоднішнього дня. Але ти завжди була і залишаєшся моїм пріоритетом. Ти, Алекса.

Я спробувала відкрити рот, аби знову заперечити, сказати все те, що думаю про нього і його дії, але його губи накрили мої. Він цілував вимогливо, жорстко. У цей же момент, я намагалася зімкнути свої губи, але спроба знову виявилася марною. Він цілував до болю.

- Не пручайся, мила, я знаю, що ти хочеш мене... - його долоня пройшлася внутрішньою стороною мого стегна. По кімнаті пролунав вовчий рик. Мої губи прочинилися... я ковтала повітря, намагаючись взяти якомога більше.

- Н-н-ні, Адаме, я не згодна. Я на тебе все ще ображена! Ти не можеш... А-а-а-ах... - я бувально підстрибнула... тіло вигнуло дугою.

Він ліквідував мої руки і перевернув мене на живіт. Сорочка задерлася, а мені хотілося тягнутися за його рукою. Перейнявши її обидві руки в одну свою, другою Адам пройшовся по пружній округлості. Моє тіло повністю затремтіло, в кімнаті витав запах нашого збудження, я відчувала, як кімната знову (моя, на секундочку, кімната) просочилася його запахом. Я хотіла Адама. Чоловік досліджував мене ніби вперше, його долоня ковзнула під живіт, і злегка піднявши мене, він сильно ляснув по попі.

Я зовсім не стрималася. Це було нереально. І злегка боляче. Секундний вереск пролунав по всій кімнаті.

Усе йшло до того, що Адам просто так сьогодні зі мною не закінчить...

- Адаме, будь ласка... - я готова була його благати, але, судячи з усього, марно.

Він перевернув мене на спину, він знову нахилився для того, щоб поцілувати мене, тільки вже ніжно. Притиснувшись сильніше до мене, він перевернув нас разом і я опинилася зверху. Пройшовшись руками по його потужних грудях, я випустила злегка кігтики і зробила повторний рух, від чого Адам почав гарчати.

Влаштувавшись зручніше, я вирішила, що раз мені дозволили головувати, то й помучити особливо шкідливого вовка я теж можу...