Книги Українською Мовою » 💙 Історичний роман » Хазяїн Чортового млина, Кулик Степан 📚 - Українською

Читати книгу - "Хазяїн Чортового млина, Кулик Степан"

467
0
01.03.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Хазяїн Чортового млина" автора Кулик Степан. Жанр книги: 💙 Історичний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 74 75 76 ... 82
Перейти на сторінку:

— На новому місці господарство підняти важко… Навіщо тобі та пустка? Хіба хутір Оробців гірший?

— Впораємося якось… — несподівано озвалася Марічка, не приховуючи недоброго погляду. Не подобався їй купець. Серцем відчувала, що лихим від нього віє.

— Не бабиного розуму справа, — пирхнув купець. — Розуміла б. Не сперечаюся, корови у вас справні, і жеребець добрий. Та тільки в борозну ти його не поставиш. І чим орати станеш? А в мене якраз чудова пара п'ятирічок підросла. І вихолощені вже, і в плузі ходити привчені. На будь-якому ярмарку за них десять, а то й усі п'ятнадцять дукатів відсиплють. А до них збруя… І плуг із сталевим лемішем. Ну як? Домовилися? Тобі адже тільки дім та земля потрібні, а балка — лише зайвий тягар.

— А тобі навіщо?

— Війна наближається, — пожувавши губами, ніби роздумуючи, говорити чи ні, відповів Муха. — У королівстві зброя та обладунок у ціні зростає. А де зброя, там і залізо. А де залізо – там і вугілля. Я людей найму, всю балку вичистимо. Місце зручне. Біля річки. Возити зручно. А тобі ще вигода. Як будуть вугілля палити то по всій окрузі вовків розженуть. Та й усяка інша живність розбіжиться. Про потраву городів та поля назавжди забудеш. Ну так що? Домовимося?

«Купецька натура гірше неволі. Сотник тисячу золотих пропонував. А цей за два десятки купити хоче», — подумав Нестор, а відповів у слух інше.

— Заманливо. Треба обмозгувати. На тверезу голову…

— Що ж, — зітхнув Муха, який, певне, сподівався все одним махом вирішити і зараз. — Як я казав, їду на кілька тижнів з міста. Сподіваюся, до мого повернення, ти вже все вирішиш.

— Навіть не сумнівайся, — кивнув запорожець, піднімаючи чарку. — Ну що? Чи не забули за справами, який сьогодні день? Христос народився…

— А знаєш, — згодом повернувся до перерваної розмови Нестор. — Не примушуватиму тебе чекати. Я вже вирішив.

— По руках, значить? — зрадів купець.

— Може, й ударимо, — кивнув запорожець. — Але на моїх умовах.

— Хочеш більше? — з розумінням посміхнувся Терентій. — Ну, давай, поторгуємося. У купецькій справі гарний торг фундамент усієї справи.

— Ні, не торгуватись. У мене інша пропозиція. Я ладен продати тобі ліс. Весь, до останнього дерева. А земля залишиться моєю. Ну як тобі?

— Ліс?! — мало не підстрибнув Муха, зовсім забувши про купецьку поважність. — Та на який він… — мало не проговорився, але вчасно прикусив язика. — Я хочу сказати, навіщо тобі та земля? Її ціна — полушка у базарний день.

— Зараз, так, — подумки посміхнувся Нестор, оскільки й розмову продовжив лише для того, щоб зрозуміти справжні наміри співрозмовника. І не помилився. Гривна проти копійки — цьому теж були потрібні папери на володіння землею, а не ліс для вугілля, як він сказав. — Але я далі дивлюся. Твої працівники ліс вирубають. А якщо трохи доплатити, то й розкорчують. Тож року не пройде, як на місці Степанової балки буде десяток моргів чудової, орної землі. І тоді вона піде не за полушку, як ти сказав, а щонайменше за сотню дукатів з моргу. А тепер, як купець, скажи: чи маю я зараз віддати тобі її задарма, чи трохи почекати і зірвати куш?

Терентій тільки повітря ротом ковтав, як риба, викинута на берег. Крити й справді не було чим. Запорожець, якого він збирався легко обвести навколо пальця, виявився зовсім непростим. Он, як усе обміркував. І, якщо Муха хотів досягти свого, треба було відкривати мошну. А купець ой як не любив розлучатися з грошима. Та, на жаль, іншого способу не залишалося.

— Розумно, — насилу придушивши гнів і змочивши горло ковтком вина, видавив із себе Терентій. — Приємно мати справу з людиною, яка має голову на плечах. Та тільки ось що я тобі скажу, пане козак. Чув, мабуть, що дорога ложка до обіду, а синиця в руці краще журавля в небі? Хто знає, що станеться з нами за рік? Людина смертна — це раз. Та й у Орді неспокійно. Не дарма ж у королівстві так зброя подорожчала? А яким шляхом Хан цього разу піде на Русь, тільки його Аллаху відомо. Що, як через наші землі? Чи будуть тоді тобі потрібні ті гроші?

— Ну, якщо жити з огляду на орду, то треба кудись подалі, на північ чи на захід переселятися, — знизав плечима Нестор. — А з грошима це зробити легше.

— І знову згоден… Але, і ти не сперечайся, що ті гроші, що вже в кишені і ті, які тільки збираєшся заробити, — це різні гроші. Так, з урахуванням твоїх планів, запропонована мною ціна, здається замалою. І я готовий її, скажімо, подвоїти?

— Тобто, — прикрив одне око Нестор, підраховуючи. — Замість тисячі, за яку я зможу продати Степанову балку через рік… Гаразд, нехай п'ятсот, але ніяк не менше... Ти зараз пропонуєш щось близько п'ятдесяти талерів? Жартуєш, вашмость? Та за такий відсоток будь-який лихвар вдавиться!

— Гаразд, — скривився купець. — Ще півсотні зверху запропонованого дам. Але це крайня ціна.

— Крайня, кажеш? — відкинувся спиною на мур козак. — Тоді я ось що скажу, Терентію. Ти в Чигирин у справах збирався? Ну, так і їдь собі поволі. А коли повернешся, приходь знову. Продовжимо розмову. А щоб ти не думав, що тримаєш бога за бороду, я тобі на доріжку ось що скажу... Нещодавно сотник наш Микита Степанович, коли я папери у писаря виправляв, теж цікавився: чи не думав я про те, аби продати отриману спадщину? Він, мовляв, синові земельку підшукує. І млин поставити хоче.

1 ... 74 75 76 ... 82
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хазяїн Чортового млина, Кулик Степан», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Хазяїн Чортового млина, Кулик Степан» жанру - 💙 Історичний роман:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Хазяїн Чортового млина, Кулик Степан"