Читати книгу - "Стражі Дзеркала , Yuleesi"

-Звідки ви… Ти і це розповіла? – Вмить визвірилася Катрін, розвертаючись до Рубі.

-На тебе поїздка в одному автомобілі з Наставниками погано вплинула, – огризнулась та.

-Не тікай від відповіді, – обурилася Катрін.

-А ти не вчи мене жити, – закипіла Рубі. – Нічого я не…

-Ваша слава біжить попереду вас, – заспокійливо промовив лісовик. – Повірте мені, вас тут уже шукали. Боюся, недовго моєму лісу бути таким квітучим і спокійним.

-Про що ви? – перепитав Дуан, підійшовши  ближче. – Чому?..

-Коли Лісовик покидає ліс чи помирає, ліс перестає бути доглянутим, – тихо пояснила Рубі. – Він стає темним, страшним і дичавіє.

Лісовик сумно посміхнувся.

-Я нікому нічого не сказав. Демони з’являлися тут не раз іще  з’являться. Я в цьому впевнений, як не сумно це визнавати. Проте вам я допоможу…

Він випростався на весь зріст і підняв руки – раптом між деревами замерехтів просвіт, усе більший, більший, а тоді він перетворився на широку дорогу.

-Лісовий коридор, – неслухняними губами прошепотіла Рубі. – Неймовірно.

-Щасливої дороги, Стражі Вогника, – усміхнувся господар лісу. – Їдьте, і нехай вас супроводжує удача.

…І довго ще вдалині виднілася невисока постать у зеленому вбранні, яка приязно махала їм рукою, аж поки попереду не забовваніли вежі королівського замку.

-Арвелінн вітає нас, – усміхнувся Наставник Кормак. – Ми на місці.