Читати книгу - "Лялька, Айрін Сторі Irene Story"

Федеріко Кортес не виїжджав на розбій чи пограбування. Цим займались інші слідчі. Але в цей день він вперше виїхав на виклик, який надійшов з невеличкого магазину на заправці поза межами міста. Пощастило, що це була ще територія під їхньою юрисдикцією.

По-перше, сталось вбивство працівника охоронної служби.

По-друге, чоловік, який викликав поліцію, сказав, що в нього є повідомлення особисто для Федеріко Кортеса.

Це теж було вперше. Раніше ніхто особисто для нього не залишав повідомлень. Тому одразу ж після виклику та отриманої інформації Федеріко виїхав на місце злочину.

Ніч була безсонною. Розмова з Альдо тільки ще більше внесла роздратування. Йому не було зрозуміле ставлення Марчена до того, що відбувалось. Він хотів врятувати Елену, щось зробити, але сам заледь міг встати з ліжка. Альдо сказав, що треба щось робити.

Серйозно?! От Федеріко без цієї фрази та настанови сам би не здогадався, в якому напрямку рухатись.

Він і сам знав, що треба намагатися знайти Елену і притягти до відповідальності Макса врешті-решт. І для цього робилось все можливе і, подекуди, неможливе. Але Федеріко був проти, щоб йому заважали своїми порадами.

Криміналісти вже працювали, коли Федеріко Кортес прибув на місце злочину. Він побачив, як виносять тіло і запитав про обставини смерті:

- Що сталось?

- Вогнепальна рана, моментальна смерть, без шансів. Той, хто стріляв, явно знав, куди і як.

- Отже, зі зброєю на «ти»... Щось незвичне?

- Поки ні, нічого не знайшли, але наші ще оглядають місце злочину. І Вам би краще поговорити зі свідком.

- Це той, хто телефонував?

- Так. Працює тут касиром. Сам не свій. Весь час питає, чи приїхав Федеріко Кортес.

- Приїхав.

- Сеньйоре Кортес?

- Що?

Федеріко вже майже зайшов до крамниці, коли до нього знову звернулись.

- Там обережно в приміщенні. Експертам ще працювати і працювати.

- Що там? Багато крові?

- А хто його знає скільки там крові.

- Як це?

- На підлозі… Знаєте наче хтось брав участь у змаганні по вичавлюванні винограду, та й сморід відповідний. Просто будьте обережні. Не місце злочину, а казна що.

Федеріко через хвилину на власні очі побачив, про що його попереджав експерт. Більша частина підлоги була вкрита чимось, що смерділо в теплому приміщені ще гірше, аніж мозок міг собі уявити. Фантазія в цій ситуації була зайва.

Суміш червоного, жовтого та зеленого кольорів, кров вбитого, запах алкоголю, який через високу температуру в приміщені міг звести з розуму найтверезішу людину у світі, і чоловік, який сидів чинно на стільці перед прилавком і тримав щось в руці. В його погляді не було нічого, ані людського, ані тваринного. Він наче був не там, не в крамниці на запрвці зранку. Він бачив все і не бачив нічого.

- Сеньйоре…

Чоловік підняв свою голову та подивився на Федеріко.

- Сеньйоре, мене звати Федеріко Кортес. Ось моє посвідчення. Мені сказали, що Ви мене кликали.

- Федеріко Кортес. Так, звісно. Мене просили Вам передати це.

І він простягнув Федеріко те, що так турботливо тримав весь цей час в руках.

Федеріко взяв в руки посвідчення прокурора. Там було вказано прізвище та ім’я Елени.

- Звідки у Вас це?

- Мені його дала дівчина. Сказала, Вам передати. Дуже наполегливо просила.

Раптом чоловік видав щось схоже на усмішку.

- Насправді, все, що Ви бачите зараз у себе під ногами, - результат її роботи.

- Скажіть, дівчина на фото в документі і та, хто тут був, - це одна і та сама людина?

Федеріко ще раз показав касиру посвідчення.

- Так, це вона. Вона сказала, що вона прокурор Елена Рівера, і що її викрав Макс Мальйо. Вона про це сказала декілька разів і дуже просила передати Вам, сеньйоре Кортес.

- А чоловік… Тут сталось вбивство… Це була вона?

- Ні. Ні, це той чоловік, що був з нею. Вона врятувала мені життя, якщо бути чесним, враховуючи, що в неї не було жодної зброї.

- Жодної?

- Так, і тому вона погодилась знову поїхати з ним, щоб тільки він не застрелив мене, як цього хлопця, чи не забрав з собою. Я хотів їй дуже допомогти, але в мене був лише електрошокер. Знаєте, все ж таки нічні зміни. Але, звісно, до такого мене життя не готувало.

- То ж в неї тепер є електрошокер?

- Так. І сподіваюсь, вона зможе його використати.

- Ви зможете це все підтвердити у відділку під запис, надати свідчення?

- Так, звісно. Ви знайдете її?

- Так.