Читати книгу - "Підкорити айсберг, Яніна Стець"

Напівпорожня пляшка дорогого шотландського віскі склала компанію Матвію на сьогоднішній вечір. Він зробив черговий ковток, спустошуючи стакан і обпікаючи горло міцним напоєм. Коли востаннє він так напивався? Мабуть, після розриву з Аллою. Коли вона раптово без пояснень поїхала, покинувши його, Матвій намагався заглушити біль алкоголем.

І от знову жінка стала причиною того, що він напився, як останній пиятика. Ліка! Він досі не міг повірити, що вона здатна на таку підлість. Хто завгодно, але не вона. Матвій вперше за останні роки впустив жінку в своє життя, а не просто в ліжко.

Алла своїм вчинком надовго відбила в нього бажання вступати в серйозні стосунки. Але з Лікою він не зміг тримати дистанцію, як це робив з іншими. Вона непомітно заповзла в його думки, розбавила сірі будні яскравими фарбами. З нею він почувався живим; на деякі речі почав дивитися під іншим кутом.

Дурень... Повівся як хлопчисько. Щирість, чесність, доброта — все виявилося добре продуманим планом. Цікаво, вона з самого початку була троянським конем, чи вже в процесі Мартинов вийшов на неї? Скільки той запропонував? За яку суму вона продала все, що між ними було? А він захоплювався її принциповістю, відсутністю меркантильних замашок. Ха-ха-ха.

Чи, може, справа не в грошах? Можливо, Ліка зрадила його, керуючись ревнощами, бажанням помститися. На появу Алли вона відреагувала вкрай гостро. Останніми днями дівчина була знервована, замкнута, постійно занурена в якісь свої думки. Матвій відчував, що вона не зовсім йому довіряла, хоч він і пояснив, що Алла і все з нею пов’язане — в минулому.

У Ліки дійсно не було причини перейматися через  стосунки з Аллою. Так, колись він шалено кохав її, мало не збожеволів після розриву. Але зараз це вже не мало жодного значення. На вечірці у Альбіни, побачивши колишню, він був злегка шокованим. Ефект несподіванки, сплеск ностальгії і, може, трохи захоплення її бездоганним виглядом. Нічого кримінального, жодних інших почуттів ця зустріч у нього не викликала.

Кілька днів тому вони з Аллою знову зустрілися, обговорили деякі моменти стосовно її виставки. Матвій погодився допомогти з просуванням; про минуле вони майже не згадували. Алла трохи розповіла про своє життя в Канаді, він кількома словами охарактеризував своє. Матвій хотів запитати, чому тоді вона поїхала, аби просто зрозуміти логіку. Алла не була імпульсивною, через що її вчинок не піддавався поясненню. Але вирішив: краще не ворушити минуле. Жив він якось без цього розуміння, і далі проживе.

Як би там не було, і чим би Ліка не керувалася, факт залишається фактом: вона його зрадила. Встромила ніж у спину, вдарила в найбільш вразливе місце. Таке він пробачити не зможе, ніколи.

Чергова порція віскі затуманювала думки — власне, цього він і добивався. Зрада близької людини вибивала ґрунт з-під ніг, спалювала в середині здатність довіряти, залишаючи по собі гіркоту.

Перше, що Матвій запланував зробити в понеділок — звільнити Ліку. Навіть якщо вона благатиме, він викине її з "Блискучих ідей" не кліпнувши оком. Але, як виявилося, благати вона не збиралася. Як тільки він відкрив пошту, а саме з цього розпочинався його робочий день, побачив лист від Ліки.

Вона надіслала заяву на звільнення електронною поштою. Невже совість замучила? З’явитися йому на очі хоробрості не вистачило? Заява за власним бажанням? Ні, так легко вона не відбудеться. Звільнення за статтею — найкраще, на що може розраховувати. Хай подякує, що в суд не подав. Злість бурлила в крові Матвія; якби перед ним була паперова заява, він би порвав її на шматки.

Загорський почав створювати наказ на звільнення за статтею, потім із злістю закрив вікно, натиснувши мишкою на хрестик. "До біса, буде тобі за власним бажанням," — пробурмотів сам до себе.

Тиждень для Матвія виявився важким; він зривався на всіх, хто потрапляв під руку. Співробітники намагалися зайвий раз не траплятися йому на очі. Одного разу Тетяна намагалася несміливо заступитися за Ліку, але шеф жорстко перервав її напівслові. Він грубо запропонував дівчині піти в слід за подругою, якщо її щось не влаштовує. По відношенню до Тетяни, яка багато років пропрацювала в агенції, це було несправедливо.

Атмосфера в "Блискучих ідеях" була, м’яко кажучи, напруженою. Підступний вчинок Ліки плюс втрата контракту зробили свою справу. Матвій, здавалося, втратив довіру до всіх і до кожного; він всюди шукав подвох, що не сприяло здоровому клімату в колективі.

Пройшов тиждень, а він ніяк не міг отямитися від зради. На душі було кепсько, хотілося все крушити. Матвій вкотре говорив собі, що пора заспокоїтися, пережити і рухатися далі, але все марно; демони гризли його щосекунди. Ліка! Йому хотілося викинути її із своїх думок, спогадів... Чому, чому вона так глибоко засіла в нього в середині, пустивши свої підступні корені в саме серце?

Робочий день закінчився, в офісі майже нікого не залишилося; всі розійшлися по домівках, попереду вихідні, а за кілька днів — новий рік. Матвій згадав про запланований відпочинок у Буковелі; все було заброньовано. Він стиснув руки в кулаки, проганяючи нав’язливі думки.

Вимкнувши комп’ютер і збираючись уже йти додому, він почув, як двері кабінету відчинилися. Альбіна впевненою ходою перетнула кімнату, присівши на стілець навпроти нього. Вона поставила на стіл Матвія аркуш паперу, невідривно дивлячись йому у вічі.

“Як це розуміти?” — здивовано запитав чоловік, взявши до рук листок і пробігшись по ньому поглядом.

“Так і розуміти, я звільняюсь."