Читати книгу - "Тіні Лендорну, Радомир Український"

Салем із зацікавленням розглянув карту, хоча розумів у ній не більше, ніж у старих легендах, які Елрік розповідав вечорами.

— Гаразд, але скажи, Елріку, — промовив він, глянувши на вченого, — чи віриш ти, що ці знаки дійсно приведуть нас до чогось реального, а не до чергової легенди?

Елрік задумався, його очі блиснули від хвилювання.

— Це більше, ніж просто віра, Салеме, — прошепотів він. — Усі ці місця… вони пов’язані між собою, і кожне з них зберігає частину великої історії, що має силу, яку світ ще не розуміє.

Салем лише похитав головою, але не заперечував. Його досвід говорив про те, що іноді саме такі теорії приводять до найбільших відкриттів.

Раптом, Еріон підвівся, обводячи поглядом навколо. Здавалося, кожна тінь у лісі, кожен шепіт вітру стали частиною тієї нової темної сили, яка тепер текла в його жилах. Еріон знав, що прийде момент, коли йому доведеться вдовольнити меча, і в глибині душі він був готовий до цього. Щоразу, як Тінеріз вимагатиме своєї жертви, він зможе тримати контроль, доки буде обережний.

Райнар, помітивши зміни в його виразі, підвівся зі свого місця. Еріон, обернувшись до Райнара, коротко кивнув у його бік.

— Ну що ж, Райнаре, як твоє спілкування з Амулетом Сутінок? Твій артефакт щось тобі відкрив?

Райнар на мить задумався, споглядаючи глибину лісу перед ними, а потім, трохи зітхнувши, повернувся до Еріона.

— Амулет… він не так схильний говорити, як твій меч. Його суть не в крові, — відповів Райнар, нахмуривши брови. — Але він прагне тиші та приховання, проте сьогодні він натякнув, що йому потрібна повна гармонія з носієм.

— Гармонія? — Еріон посміхнувся, явно сумніваючись у простоті такої вимоги. — Це, здається, складніше, ніж знайти кров для мого Тінеріза.

Райнар теж усміхнувся, відчуваючи виклик, який кидав йому артефакт.

— Так, — визнав він. — Але гармонія… це віднайдення самого себе в присутності артефакту.

— Гадаю, що обом нам є над чим працювати, — сказав Еріон, кидаючи погляд на Райнара.

Райнар кивнув у відповідь, усвідомлюючи, що шлях до повного контролю над артефактом пролягає через власну тінь. Але страх глибоко поселився у його душі. Чи не почне Амулет керувати ним швидше?