Читати книгу - "Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР, Вахтанг Теймуразович Кіпіані"

З якою метою протягом декількох місяців ви зберігали цей лист у себе вдома?

ВІДПОВІДЬ. Відповідати на поставлене запитання відмовляюсь.

ЗАПИТАННЯ. Хто такий «Петр Григорьевич», якому ви адресували свій лист, та які в вас з ним стосунки?

ВІДПОВІДЬ. Відповідати на запитання відмовляюсь.

ЗАПИТАННЯ. Чи знайомили ви кого-небудь з свого оточення з текстом або змістом зазначеного листа?

ВІДПОВІДЬ. Відповідати на поставлене мені запитання відмовляюсь.

ЗАПИТАННЯ. Тоді ж, 10 лютого 1978 року, під час обшуку в вашій квартирі був вилучений ще один рукописний лист на ім’я Петра Григоровича, виконаний російською мовою на одному аркуші білого нелінованого паперу, текст якого починається зі слів: «Уважаемый Петр Григорьевич, обращается к Вам бывший…» і закінчується словами: «…В магазинах не найдешь ни одной украинской книги, журнала, газеты». Цей лист пред’являється вам для огляду й ознайомлення.

Покажіть, хто є автор та виконавець цього листа?

ВІДПОВІДЬ. Обвинувачений Стус прочитав пред’явлений йому лист і заявив, що відповідати на поставлене запитання відмовляється.

ЗАПИТАННЯ. В пред’явленому вам зараз для ознайомлення листі від першої особи описується ваше перебування в засланні, тобто з його тексту вбачається, що його автором також являєтесь ви.

Покажіть, коли, в зв’язку з чим та при яких обставинах ви виготовили цей лист?

ВІДПОВІДЬ. Відповідати на поставлене запитання відмовляюсь.

ЗАПИТАННЯ. В скількох примірниках був виготовлений вами названий лист та з якою метою ви зберігали його в себе вдома?

ВІДПОВІДЬ. Відповідати на поставлене мені запитання відмовляюсь.

ЗАПИТАННЯ. Чи надсилали ви цей лист ще якимось приватним особам, крім Петра Григоровича?

ВІДПОВІДЬ. Відповідати на запитання відмовляюсь.

ЗАПИТАННЯ. Кого із свого оточення ви знайомили з текстом зазначеного листа?

ВІДПОВІДЬ. Відповідати на поставлене запитання відмовляюсь.

ЗАПИТАННЯ. Поясніть, протокол вашого допиту ви будете читати самі чи вам його зачитати вголос?

ВІДПОВІДЬ. З протоколом я бажаю ознайомитись особисто.

Протокол прочитав. Мої відповіді записано правильно. Додатком до протоколу заявляю: 16.V.80 р. я відмовився іти до слідчого, оскільки в слідстві, провадженому КДБ, участі брати не волію. Тоді на мене накинулися 8 наглядачів, наклали наручники і, застосувавши грубу фізичну силу, припровадили до слідства. З огляду на те, що слідчий не дав мені докінчити, закінчення додатку зроблю на окремому аркуші.

23. V.80 р.

В. Стус

Додаток на одному аркуші — 27.V.

В. Стус

Підписувати 1–2 аркуші протоколу допиту обвинувачений Стус безпідставно відмовився.

Ст. слідчий Слідвідділу КДБ УРСР м-р

Селюк

Я вже неодноразово заявляв, що участі в слідстві брати не волію, оскільки простір 62 ст. КК УРСР явно суперечить міжнародним зобов’язанням, які Уряд СРСР на себе взяв. Цих угод уряд ССР, як відомо, не денонсував.

Тим часом, коли 16.V. я відмовився іти до слідчого, на мене накинулося кілька наглядачів, які, застосувавши до мене грубу фізичну силу, наклали наручники (з мого боку не було жодного опору, або ж інцидент мав вигляд грубого тюремного свавілля) і силоміць припровадили до слідчого Селюка. В ряду тюремних збиткувань — новий факт: 16.V. мене помістили до камери, де сусід по камері 24.V. накинувся на мене з кулаками і гидкою нецензурною лайкою. Я неодноразово — 24, 25, 26, 27 травня вимагав од адміністрації, аби нас розселили. Але мої вимоги виявились марні. Вважаю це ще одним свідченням грубого натиску КГБ на мене — по всіх параметрах утримання, де слідство, прокуратура, тюремні служителі виступають спільним фронтом.

Питання, які ставлять мені на слідстві, здебільшого безглузді. Навіть коли я скажу, що той чи інший рукопис є мій, суд оформить: «Стус зізнався, що він є автором документа» і т. д. І все набирає іншого забарвлення, тобто стає неправдою.

Нарешті — слідча тяганина є лише димовою завісою. Бо судитимуть мене за правозахисну діяльність, про яку, гадаю, тут не питатимуть; за літературну діяльність, яку кваліфікують як антирадянську. Коли людині дати повен термін покарання за вірші, літерат. статті, то що залишається у суддів у резерві — на випадок справжньої антирадянської діяльності — з друкарнями, листівками, журналами, книгами, газетами, тиражу 1000 чи 10 000?

Отож, слідство в КГБ — смішне. Тим більше що КГБ має приватну злість на мене. Про яку ж безсторонність із їхнього боку може йти мова?

Волів би, аби вже тепер, під час моїх примусових допроваджень до слідства, був присутній юрист або від Міжнародної амністії, або від Пен-клубу, або від інших організацій Заходу. Тільки тоді моя розмова зі слідчим мала б сенс.

А я певен, що, може, вже тепер такий адвокат від прогресивної громадськості Заходу є. Уточнити це питання я міг би на ближчому побаченні з рідними.

27 травня 1980 р.

В. Стус

додаткового допиту обвинуваченого

місто Київ

27 травня 1980 р.

Старший слідчий Слідчого відділу КДБ Української РСР майор Селюк в приміщенні Слідчого відділу КДБ УРСР, кабінет № 20, з додержанням вимог ст. ст. 143, 145 і 146 КПК УРСР допитав обвинуваченого: Стус Василь Семенович, 1938 року народження.

Допит почато в 14 год. 50 хв.

Закінчено в 18 год. 10 хв.