Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 2 📚 - Українською

Читати книгу - "Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 2"

364
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 2" автора Говард Лавкрафт. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 75 76 77 ... 129
Перейти на сторінку:
юнаком, з яким вони були настільки схожі, і тепер лежав на підлозі купкою синьо-сірого пилу.

IV. Перетворення і божевілля

1

У наступний після тієї пам’ятної Страсної п’ятниці тиждень Чарльза Ворда бачили частіше, ніж зазвичай, бо він постійно переносив книжки зі своєї бібліотеки до горішньої лабораторії та назад. Він поводився спокійно та розважливо, проте у нього був дещо злодійкуватий та затурканий вигляд, який не сподобався його матері, а ще він раптом став неабияким ненажерою, судячи з того, що він почав вимагати від кухаря. Доктору Віллетту розповіли про весь той галас і дивні випадки, що трапились у п’ятницю, а наступного вівторка у нього з молодиком відбулася довга бесіда в бібліотеці, яка нарешті позбулася насмішкуватого погляду картини. Як і завжди, ця розмова мало що дала, а проте Віллетт і досі готовий заприсягтися, що тоді юнак іще був цілком здоровий і при своїй тямі. Він незмінно обіцяв, що скоро відкриє свою таємницю, і говорив про необхідність перенести лабораторію куди-інде. А ще його геть не бентежила втрата портрета, що надто дивувало з огляду на те, як він спершу його зацікавив, — але, здавалося, він цілком спокійно сприйняв його раптове руйнування.

Десь із початку наступного тижня Чарльз почав надовго зникати з дому, а коли одного дня стара чорна Ганна прийшла допомогти із весняним прибиранням, то згадала про його нещодавній візит до старого дому в завулку Олні, куди він прийшов із чималою валізою і довго щось шукав у підвалі. Він завжди дуже тепло ставився до неї та старого Аси, проте останнього разу виглядав набагато заклопотанішим, ніж зазвичай, — і це її дуже засмутило, аякже, він ріс на її очах від самого свого народження. Інше повідомлення про юнака прийшло із Потаксета, де якісь друзі родини не раз і не двічі звіддалік бачили Чарльза. Скидалося на те, що він винаймає хатинку з причалом для каное у Роді-на-Потаксеті, а доктор Віллетт, розпитавши згодом місцевих, виявив, що його метою було забезпечити собі безперешкодний доступ до порослого живоплотом берега річки, уздовж якого він полюбляв гуляти, зазвичай у північному напрямку, подовгу не повертаючись із таких прогулянок.

Наприкінці травня на горищі Ворда знову залунали ритуальні наспіви, які викликали рішуче несхвалення пана Ворда, і юнак розгублено пообіцяв усе припинити. Одного ранку з-за дверей почулося, здавалося, продовження тієї розмови, яку було чули в ту буремну Страсну п’ятницю. Молодик лаявся чи, принаймні, запекло сперечався сам із собою, раптово зриваючись на протяжні та доволі чіткі викрики з двома різними інтонаціями, наче один голос чогось вимагав, а другий — відмовлявся; пані Ворд збігла вгору сходами і почала дослухатися з-за дверей. Вона встигла розчути хіба зовсім невеликий фрагмент, єдиними розбірливими словами в якому були «і три місяці потрібно кров’ю», а варто було їй постукати, як усі звуки стихли. Коли батько взявся розпитувати Чарльза, той сказав, що це був просто такий собі конфлікт між сферами свідомості, якого можна уникнути лише за непересічного вміння та який, проте, він пообіцяв перенести до інших вимірів дійсності.

Десь близько середини червня трапився дивний опівнічний випадок. Раннім вечором з лабораторії нагорі ще долинали якийсь шум та гупання, аж пан Ворд уже збирався було піти подивитися, що там, коли нараз усе стихло. Опівночі, коли вся родина вже полягала, ключник, як заведено, замикав на ніч передні двері, аж раптом, згідно з його свідченнями, внизу сходів з’явився Чарльз — розхристаний і розгублений, з валізою в руках, і на мигах показав, що хоче вийти. Юнак не промовив ані слова, проте шановному йоркширцю досить було перехопити єдиний погляд його запалених гарячкою очей, щоб задрижати від самої його присутності. Він прочинив двері, і молодий Ворд пішов геть, проте вже наступного ранку ключник доповів пані Ворд про свою відставку. Він казав, що у погляді, який на нього кинув Чарльз, було щось геть диявольське. Ну не може молодий джентльмен так дивитися на чесну людину, і він нізащо не зостанеться тут ще бодай на одну ніч. Пані Ворд відпустила його, не звернувши особливої уваги на його слова. Уявити Чарльза знавіснілим, та ще тієї ночі — їй це в голові не вкладалося, бо перш ніж заснути, вона чула тихенькі звуки з лабораторії, що була над їхньою кімнатою, — наче якісь схлипи, кроки і зітхання, яке виражало найбільші глибини відчаю. Пані Ворд давно вже звикла дослухатися ночами до дивних звуків, що лунали у спальні, бо таємниці її сина витіснили з її голови все інше.

Наступного вечора, як це трапилося й раніше, майже три місяці тому, Чарльз Ворд знову найпершим схопив газету і випадково загубив центральний розворот. Значно пізніше вдалось дізнатися, про що там йшлося, вже коли доктор Віллетт почав перевіряти всі зачіпки, відшукуючи то тут, то там окремі ланки цієї історії. У редакції Journal він знайшов той самий розворот, який загубив Чарльз, і в ньому відзначив дві замітки, які вважав важливими:

Нове розграбування могили

Як виявив цього ранку Роберт Гарт, нічний сторож Північного кладовища, ті цвинтарні виродки знову навідали давню частину кладовища. Могилу Езри Відена, народженого 1740 року і упокоєного року 1824, згідно з написом на видовбаному із землі та по-варварському понівеченому могильному камені, знайшли розритою та розграбованою — розкопували, очевидно, лопатою, яку перед тим вкрали у найближчому сараї.

Хай там що залишалося у труні після більш ніж століття захоронення, його вкрали, зосталися лише кілька уламків прогнилого дерева. Не було виявлено жодних відбитків коліс, проте поліція простежила ланцюжок слідів, судячи з усього, залишених черевиками якогось елегантного пана.

Гарт схильний пов’язувати цей випадок із березневими подіями, коли компанію, що приїхала вантажівкою, злякали аж коли вони вже розкопали доволі-таки глибоку яму, проте сержант Райлі з Другого відділка відкидає це припущення, вказуючи на суттєві відмінності у двох випадках. У березні копали там, де не було жодної відомої могили, цього ж разу розграбували могилу цілком конкретну і доглянуту. З огляду на по-блюзнірському розколоту могильну плиту, яка ще за день до того була ціла, пограбування було скоєне цілком зумисно і з повним усвідомленням злочинності дій.

Члени родини Віден, яких повідомили про те, що сталося, відреагували на звістку про цю подію хіба скорботою чи жалем і не могли навіть уявити того ворога, який наважився спаплюжити могилу їхнього предка. Гезерд Віден, що мешкає на Енджел-стріт, будинок 598, пригадав сімейну легенду, згідно з якою Езра Віден свого часу був причетний до якихось вельми незвичайних подій, що сталися невдовзі після Революції і які, втім, не заплямували його імені, але йому не відомо про жодні випадки сучасної ворожнечі чи змов. До справи взявся інспектор Канінгем, який сподівається у найближчому майбутньому пролити світло на ці загадкові події.

Ґвалт потаксетських псів

Сьогодні близько третьої ранку мешканців Потаксета розбудив незвично гучний гавкіт собак, який, судячи з усього, долинав з берега річки десь на північ від Рода-на-Потаксеті. За словами усіх, хто його чув, гучність

1 ... 75 76 77 ... 129
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 2», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 2"