Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Я не про це мріяла чи Потрапила, так потрапила, Тетяна Барматті 📚 - Українською

Читати книгу - "Я не про це мріяла чи Потрапила, так потрапила, Тетяна Барматті"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Я не про це мріяла чи Потрапила, так потрапила" автора Тетяна Барматті. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 75 76 77 ... 102
Перейти на сторінку:

– А от я не зрозумів, – зло видихнув він, схоплюючись із місця. – Або вам так не терпиться повернутися до дружини.

– Все правильно, – кивнув я, дивлячись на те, як чужі зіниці витягуються, перетворюючись на тонкі смуги. – І ви більше близько до моєї дружини не підійдете, – не без задоволення простягнув я, розтягуючи губи в посмішці.

– А вона знає, що ви хочете забрати її? – Швидко виправився Дарак, застигнувши на декілька секунд. – Точно, як я одразу не здогадався, – широко посміхаючись, він з передчуттям на мене подивився. – Це не ви захотіли вийти за захисний купол, а вона. Світлана ж не знає, що вона справді ваша дружина? Я правий?

– Не праві.

– Може, мені варто у неї спитати?

 

Світлана

Виходячи з ванної кімнати, обмотавшись рушником, я завмерла у дверях, здивовано подивившись на ліжко. На моєму ліжку сиділи Ларі та Сан, навіть не приховуючи пожадливості в очах. Чоловіки буквально облизали мене поглядами, і я впевнена, рушник не був для них перешкодою.

– Щось трапилося? – Трохи хрипко пробурмотіла я, відчуваючи, як груди налилися приємною тяжкістю.

– Ні… – ледь чутно прошепотів Ларі.

Легко підвівшись з ліжка, чоловік підповз ближче до мене, не зводячи з мене погляду. Від того голоду, що я побачила на дні чужих очей, мене мало не струснуло. Завжди ніжний, добрий Ларі, зараз був схожий на голодного хижака, який заганяє свою здобич у пастку. І я не скажу, що мені не подобалося бути його здобиччю!

Частіше задихавши, відчувши кінчик його хвоста у себе на стегні, я прикрила на секунду очі, відчуваючи, як спритна кінцівка рухається вище, до найпотаємнішого. Ковтнувши, я тільки в останній момент змогла відсмикнути себе і ганебно не розставити ноги ширше. Ні, якщо чоловіки вирішили проявити ініціативу, я не буду полегшувати їм їхнє завдання. Нехай покажуть себе у всій красі.

Ось тільки, де Шанліс? Невже цей неможливий чоловік вирішив дочекатися від мене особистого запрошення? Якщо так, то він дуже прорахувався!

Не встигла я пискнути і щось сказати, якось позначити свою позицію, як опинилася на руках у Ларі, а потім чоловік просто закрив мені рот найвлучнішим способом – поцілунком.

Вперше за все своє не таке вже й довге життя, я відчувала себе настільки бажаною. Поцілунок не просто перетворював мої мізки на желе, він перетворював мене всю на податливу істоту. Пристрасть, бажання, хіть, ніжність та потреба змішалися воєдино. Я на інтуїтивному рівні розуміла, що для Ларі це не просто ігри. І чого там, я готова була віддати йому все, що йому зараз так потрібно.

Як то кажуть, нехай увесь світ зачекає, адже я метатися і чекати більше не маю наміру! Досить уже, гналася кудись увесь час, шукала щастя десь на боці, і цілком імовірно, що могла прошляпити те, що поряд. Одне зрозуміло точно, я більше не буду нічого шукати, адже вже знайшла найпрекрасніше, що тільки буває в житті. Своє кохання.

Вигнувшись на ліжку, я розплющила очі, зустрічаючись з двома парами подовжених зіниць, повільно розтягуючи губи в широкій усмішці. Я надто довго утримувалася після мого першого феєричного оргазму. І якщо моя помірність прийшла до логічної капітуляції, я візьму все з процентами.

– С-Світлано… – простяг Сан, починаючи покривати поцілунками мої пальчики на ногах.

– Так? – Простогнала я, все ще не приховуючи своєї посмішки і заплутуючись пальцями у волоссі Ларі, притискаючи його сильніше до своїх грудей, які так чекали на його дотики.

– Ти зводиш нас з розуму ... – переходячи поцілунками на коліна, пробурмотів Сан, а я облизала вмить пересохлі губи. Ох, був би в мене хвіст, він би вже притягнув чоловіка до найголовнішого, що теж чекає на увагу.

– Покажіть мені, наскільки сильно ви збожеволіли, – видихнула я, навмисно дражнячи чоловіків і відчуваючи легкі укуси, якими вони показали своє ставлення до моїх слів.

– Боюся, всі межі нашого божевілля ти не витримаєш… – гаряче прошепотів мені на вухо Ларі, ущипнувши мене за вершину соска.

– А ти перевір, – з викликом пробурмотіла я і, повернувши голову, піддаючись трохи вперед, легко прикусивши плече чоловіка.

Не отримавши відповіді на свою зухвалу витівку, я розпливлася в мрійливій посмішці, розуміючи, що ще буквально пару секунд і Сан нарешті дійде поцілунками до моєї «кицьки», яка в буквальному сенсі мокра від бажання. Від однієї тільки думки, як він почне грати з моїм чутливим від бажання клітором, у мене всередині все стискалося. А якщо до цього всього додати ще й пальці у лоні, я прямо відчувала, як мене трусить.

– Так-так… – шепотіла я ледве чутно, човгаючи на одному місці.

– Шархісан, – видихнув Ларі, змушуючи мене тихо застогнати.

Розплющивши очі, я дивилася на усміхнених чоловіків, чудово усвідомлюючи, що десь точно зробила помилку. Дикий вогонь в їхніх очах не віщував мені оргазму. Звичайно, я не сумнівалася в тому, що через якийсь час мені все одно буде добре, але не відразу.

– Навіть не думайте! – Видихнула я, попереджуючи чоловіків, нервово прикусивши нижню губу.

– Про що не думати? – Ласкаво поцікавився Ларі, беручи мою долоню в свою руку і підносячи її до губ, залишаючи на тильній стороні долоні невагомий поцілунок.

Не встигла я щось сказати, зачарована діями чоловіка, як він опустив мою руку на свій член, починаючи рухати нею та закочуючи очі від задоволення. Здається, я зараз випробую новий вид оргазму – естетичний. Неможливо залишитися байдужою, коли твій чоловік без сорому демонструє свої почуття, те, наскільки йому добре.

– Що ти хочеш більше: кінчити чи зробити приємно Ларішшеру? – Прошепотів мені на вухо Сан, нагадуючи в ці секунди змія-спокусника.

– Я хочу все, – відповіла я, мазнувши поглядом по Сану, який приліг збоку від мене, погладжуючи мій живіт рукою, не переходячи кордону. – І коли я чогось хочу…

Не договоривши, я підморгнула Сану та вільною рукою потягла Ларі на себе. Думаю, якби Ларі не був зараз в прострації, він би точно встояв на своєму хвості, але все грало мені на руку. Тому мій чоловік з рожевим хвостом, який не чекав підстави, завалився за кілька міліметрів від мене.

1 ... 75 76 77 ... 102
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я не про це мріяла чи Потрапила, так потрапила, Тетяна Барматті», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Я не про це мріяла чи Потрапила, так потрапила, Тетяна Барматті"