Читати книгу - "Підкорись нам, Алекса Адлер"

Мене топить в емоціях. Кожна деталь наповнюється глибинним змістом. Давнім, як світ. Зосереджене мовчання чоловіків і моє передчуття з легким присмаком остраху. Їхні скупі вивірені рухи, коли вони вибираються з басейну і мовчки виймають звідти мене. Дотики, що жалять шкіру розрядами струму. Сила, яка пульсує навколо нас. Голодні погляди. І збудження, що скимлить у м'язах, згустком вогню зачаїлося внизу мого живота.

Вони знають, як розвести з цього вогню полум'я.

А далі я не встигаю й оком моргнути, як опиняюся на руках у Са-оіра, що прямує до спальні. І втрачаю голову в глибокому жадібному поцілунку. Забуваюсь у порочній ласці невблаганних губ, наполегливих рухах язика. Навіть не помічаю, як ми опиняємось біля ліжка.

− Іди до А-атона, − каже він мені, відсторонившись і опустивши на ліжко.

Мій білий се-аран уже тут. Напівлежить, спираючись на вигнуте узголів'я. Щоб доповзти до нього мені доводиться стати рачки. І від однієї лише думки, яка саме картина відкривається другому чоловікові, збентеження спалахує жарким рум'янцем на моїх щоках, збиває подих… Особливо, коли я усвідомлюю, що він рухається слідом за мною.

Опинившись поряд з А-атоном і підкоряючись скупому жесту, сідаю між його ніг, спиною до нього. А він одразу ж змушує повернути до нього голову, притягуючи ближче за потилицю.

– Розведи ноги, – наказує, обдаючи губи гарячим диханням.

Часто дихаючи, виконую цей наказ.

Його брат уже зовсім поряд. Дивиться. Чекає.

– Ширше, – спалахують очі А-атона. − Зігни в колінах. А тепер розведи пальцями статеві губи. Покажи себе Са-оіру.

Що? О небо… Він не міг таке наказати. Я не можу так. Згорю від збентеження.

Але й не послухатись не смію. Замружившись, опускаю руку до своєї промежини. Торкаюся гладкої вологої плоті, розсовуючи, як мені наказали. Щоки палають так, що обпалитися можна. Цей жар струменить у моїх венах, змушуючи серце битися дедалі швидше.

− На мене дивись, Ліно, − вкрадливо велить мій білий се-аран. − Ти все ще соромишся? Після всього того, що ми з тобою робили?

Знаю, що це безглуздо. Але нічого не можу з собою вдіяти. Так відкрито демонструвати себе... соромно мені. Так порочно. І так заводить.

Облизнувши пересохлі губи, розплющую очі. Гублюся у чорній безодні його погляду.

І відчуваю, як мої стегна стискають руки Са-оіра.

− Не смій прибирати руку, Ліно, − гуркоче він, посуваючи мене так, як йому зручно.

Накриває мою долоню свою, змушуючи розкрити себе ще більше. І цілує оголену та цілком доступну плоть. Торкаючись язиком мої пальці. Охоплює губами клітор, надто чутливий після всього, що сьогодні між нами було, всмоктує пульсівну плоть, зриваючи з моїх губ болісний стогін задоволення.

Перед очима все пливе. І задоволену усмішку А-атона я бачу вже як у тумані. Продовжуючи утримувати мою потилицю і не дозволяючи зрушити ні на сантиметр, другою рукою він охоплює мою грудь. Стискає, чуттєво пестячи. І захоплює мої губи в жорсткому поцілунку.

Штовхається в рот язиком, випиваючи моє дихання та залишки розсудливих думок.

І одночасно з ним Са-оір проникає в мене пальцями. Двома у лоно. Двома іншої руки в туге кільце ануса. Розтягує пружні м'язи, готуючи моє тіло. Пестить тепер уже зсередини, не припиняючи солодко терзати ротом мою плоть, вилизуючи й зачіпаючи найчутливіші місцинки. Доводячи до шаленства.

Знерухомлена. Наповнена. Безпорадна перед ними та тим задоволенням, яке мені дарують ці губи, язики, руки, жар чоловічих тіл.

Цілуючись з А-атоном, я відчуваю, як Са-Оір згинає всередині мене пальці, натискаючи на якусь особливу точку. Напевно, ту саму міфічну джі... не знаю. Мені все одно. Мене підриває в сліпучому оргазмі, який лише посилюється від жорстких поштовхів усередині. Тіло вигинається дугою, здригаючись від хвиль насолоди. Знову і знову. До гортанного стогону та різноколірних плям перед очима.

Відірвавшись від моїх губ, А-атон облизує їх, наче збираючи насолоду.

Мій темний се-аран, покинувши моє тіло, прибирає руки. Але лише для того, щоб підхопивши під широко розведені стегна підняти над тілом брата.

− Обхопи мене руками за шию, − каже він.

Я знову підкоряюся. Але ще до того, як мої долоні торкаються його плечей, відчуваю, як А-атон розводить мої сідниці й притискає головку члена до задньої дірочки. Сьогодні мене вже брали так, тіло пристосувалося, болю я не відчуваю. Лише легкий дискомфорт та печіння, коли м'язи піддаються, впускаючи великий твердий член. Поступово. До кінця. Поки я не опиняюся нанизаною на всю його довжину, задихаючись в обіймах Са-оіра. А той, давши мені звикнути, підіймає назад і знову опускає до упору.

− А-а-ах, − скиглю я, задихаючись. На талії до синців стискаються руки мого білого се-аран.

Мною рухають, як лялькою. Підіймають і опускають, вибиваючи іскри з очей. Примушуючи стогнати та скрикувати, чіпляючись за широкі чоловічі плечі. Але в якусь мить А-атон змушує відкинутися на нього, прикушує плече, завмираючи. А його брат переміщається так, щоб опинитись між моїх стегон. І одним плавним поштовхом проникає в мене на всю довжину.

Я знала, що так буде. Що знову належатиму їм двом. Переживала вже це неодноразово. І все одно я знову не готова до того сенсорного перенавантаження, яке накриває мій розум, коли в мені опиняються вони обоє. Не знаю, чи можливо до цього звикнути. Чи можливо не відчувати цю дику суміш тваринного збудження та задоволення на межі болю, відчуттів на межі можливого.

Гарчачи й скалячись, Са-оір кілька разів вбивається в мене, втискаючи в тіло брата. Напружений, як тятива, звита зі сталі. А потім вони беруться рухатися вдвох. Злагоджено. Вміло. Відчуваючи один одного і разом розпалюючи пожежу в моїй крові.

Закочувавши очі, і зустрічаючи кожен удар тваринним стогом задоволення, я повністю здаюся їм. Здаюся своїм почуттям. Не стримуючись та віддаючи себе без залишку. Розум остаточно втрачає зв'язок із реальністю. І залишається лише тваринна пристрасть, поділена на трьох. Рухи наших тіл шкіра до шкіри. Жорсткі глибокі поштовхи всередині. Мій крик… І гуркіт крові у вухах, коли нестерпний жар нового оргазму затоплює мене з головою, викидаючи за межу сприйняття.