Читати книгу - "Імперія обіцянок та гріхів, Кері Блек"

Я не збиралася танцювати. Просто хотіла спостерігати, запам’ятати кожен рух, кожен відблиск світла на їхніх плащах. Але щось у погляді ельфа змусило мене довіритися.

Я ступила в коло, і він повів мене в танець. Я не знала рухів, не знала мелодії, але він рухався так впевнено, що мені залишалося лише слідувати. Його дотик був легким, але відчутним, наче він не просто вів мене, а вплітав у цей магічний ритуал. Я кружляла разом з ними, відчуваючи, як світло зоряного неба ніби відбивається в мені самій.

Коли танець закінчився, я зробила крок назад, трохи запаморочена, але дивним чином спокійна. Мої очі знайшли Варіона. Він стояв осторонь, усміхаючись, і в його погляді було щось тепле, майже захоплене.

Я підійшла до нього, ще відчуваючи тепло чужих рук на своїх долонях, і зупинилася поруч.

- Виглядало так, ніби ти танцюєш з ними кожного року, — промовив він, нахиляючись ближче.

Я хмикнула, все ще відчуваючи прискорене серцебиття.

- Просто хороший партнер.

Варіон усміхнувся ще ширше, і в його очах з’явився знайомий хитрий блиск. 

- Є одне місце, куди я хочу тебе запросити, — сказав він, уважно слідкуючи за моєю реакцією.

Я стиснула губи.

- І що це за місце?

- Побачиш сама, якщо підеш зі мною.

Я вагалася. Моя свідомість кричала, що не варто. Що це пастка, він подобається мені і я з цим нічого зробити не можу, знаю, що можу знову піддатись. 

Але Варіон, здається, відчув мої сумніви. Він нахилився ближче, його пальці знову знайшли мою руку.

- Обіцяю, це того варте, — його голос звучав майже ніжно.

Я вдихнула глибше, намагаючись вирішити, чи хочу я цього.

Але погляд Варіона був таким впевненим, таким переконливим… І десь у глибині душі я знала — відмовитися буде набагато важче, ніж погодитися.

Від автора: 

Бал в місті Лортаніель, королівство Супербії