Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Захоплення темного серця, Зоя Кіт 📚 - Українською

Читати книгу - "Захоплення темного серця, Зоя Кіт"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Захоплення темного серця" автора Зоя Кіт. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 76 77
Перейти на сторінку:
69

Минуло кілька днів, настала п’ятниця, і повітря в “Tkachenko & Shevchuk” стало легшим, хоч і не для всіх. Зоряна, як і обіцяла, спростувала звинувачення проти Олесі — хитро, майстерно, ніби граючи в карти з крапленими тузами. Вона зателефонувала своїм знайомим із кібербезпеки — двом хлопцям із бородами й татуюваннями, які колись винні їй за давню послугу. Ті копирсалися в системі два дні, розібрали сервер по шматочках і видали звіт: “Вашу мережу зламали через вразливість у старому софті. Файли пішли до “VogueVerse” із зовнішнього IP, не зсередини”. Усе виглядало правдоподібно — хакерська атака, випадковий збій, нічия провина. Компанія випустила офіційні вибачення перед Олесею: “Ми шкодуємо про помилку й обіцяємо посилити безпеку”. Але Зоряна настояла, її голос різав, як скло, коли вона сказала Артему Олександровичу:

— Її назад не беремо. Репутація компанії — не іграшка.

І хоч Олеся більше не була частиною їхньої команди, її ім’я очистили.


Олеся ходила, як у сні, її очі блищали від полегшення. Вона не розуміла, як усе так повернулося, але радість п’янила — її не вважали зрадницею, вона могла працювати далі, дихати вільно. “Шкода, що не з Максимом, — думала вона, — але я впораюся”. Вона не знала, що за цією милістю стояла Зоряна, її холодний розрахунок і угода, що душила Максима. А він ходив угрюмим, його плечі сутулилися, ніби під вагою каменю. Сором палив його зсередини — він зрадив Олесю, переспав із Зоряною, і це не просто поцілунок у п’яному угарі, як раніше, а межа, яку він перейшов. А тепер ще й розірвати все, розбити її щасливе серце, бо Зоряна тримала його за горло своєю угодою. Він ненавидів себе, ненавидів Зоряну, але найгірше — не знав, як дивитися Олесі в очі.

Зоряна не дала йому довго тягнути. У п’ятницю вранці вона влетіла до його кабінету, її каблуки цокали по паркету, як постріли.

— Я свою частину виконала, Максиме, — процідила вона, її очі блищали холодним тріумфом. — Час тобі. Досить тягнути.

Її слова різали, як ніж, і він знав — відступати нікуди. Увесь день він збирався з думками, але вони розсипалися, як пісок. Урешті він сів у машину, припаркувався біля офісної будівлі, де Олеся проходила співбесіду на нову роботу. Його пальці стискали кермо так, що побіліли кісточки, серце гупало, ніби хотіло вирватися з грудей. Він чекав, у горлі стояв клубок, а в голові гуділо: “Як я це скажу?”


І ось двері будівлі закрутилися, випускаючи людей, і Олеся випурхнула — легка, щаслива, її волосся гойдалося від швидкого бігу. Вона застрибнула в машину, її очі сяяли, губи потягнулися до нього в поцілунку, але Максим різко відвернувся, його щока затверділа. Олеся не помітила — її голос задзвенів, сповнений радості:

— Максиме, все так круто! Думаю, мене візьмуть, співбесіда пройшла ідеально! — тараторила вона, її руки жестикулювали в повітрі. — Там був такий приємний менеджер, і я показала свої ескізи, і він сказав, що…

Він не слухав. Її слова гуділи фоном, як шум радіо, що грає в порожній кімнаті. Його пальці стиснули ключ, двигун загудів, і машина рушила — не додому, а до набережної Дніпра. Олеся не помічала, куди вони їдуть, її голос линув далі, сповнений надії, доки він не припаркувався біля річки. Вода темніла під вечірнім небом, вітер гнав хвилі, а Максим сидів, його руки тремтіли на кермі.

— Олесю, — почав він, його голос був низьким, стриманим, як перед вибухом. — Нам треба поговорити.

Вона замовкла, її усмішка згасла, очі звузилися від тривоги.

— Що таке? — спитала вона тихо, її голос затремтів.

Він відвів погляд, його пальці стиснулися в кулак.

— Я тебе не кохаю, — сказав він, слова падали, як камені, важкі й холодні. — Я зрадив тебе. І ми не можемо бути разом.

Тиша в машині стала задушливою. Олеся завмерла, її очі розширилися, а потім сльози бризнули, як із розірваної греблі.

— Що?! — закричала вона, її голос надірвався. — Ти брешеш! Як це… як ти міг?!

Він стиснув щелепу, його очі горіли, але голос тремтів на грані.

— Я переспав із Зоряною, — випалив він, його слова різали його самого. — І все. Між нами кінець.

Олеся затряслася, її руки вп’ялися в сидіння, сльози котилися по щоках.

— Ти брешеш, — шепотіла вона, її голос захлинався. — Ти не міг… я ж… я ж тебе кохаю!

— Вибач, — прохрипів він, його очі зволожилися, але він тримав себе в руках. — Я не можу цього змінити.

Вона закричала — різко, болісно, її кулаки заколотили по його грудях.

— Як ти міг, Максиме?! — завила вона, її голос рвався з горла. — Я ж усе для тебе… а ти… ти з нею?! То та кімната, та дівчина з фото — це Зоряна, так? Ти мені брехав!

Він не відповів, його руки впали на коліна, очі дивилися в порожнечу. Олеся рвонула двері машини, її ноги тремтіли, коли вона вискочила на асфальт. Вона хапала телефон, її пальці тряслися, коли викликала таксі.

— Я підвезу тебе, — тихо сказав він, його голос був глухим.

— Ненавиджу тебе! — закричала вона, її очі палали слізьми й люттю. — Ніколи не сяду в цю машину! Ніколи!

Вона відбігла, її силует розчинявся у вечірній імлі, а Максим сидів, його руки стискали кермо, подих рвався з грудей. Таксі з’явилося за хвилину, забрало її, і він залишився один — із гудінням Дніпра й порожнечею, що гризла його зсередини.


 

 

Привіт)

Ось і все. Так закінчилася ця історія…чи не закінчилась, а тільки усе починається?;)

Що буде далі? Яким стане сімейне життя Зоряни і Максима? 

Дізнаємося в другій частині!)

Не пропустіть....

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

Кінець

1 ... 76 77
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Захоплення темного серця, Зоя Кіт», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Захоплення темного серця, Зоя Кіт» жанру - 💛 Любовні романи:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Захоплення темного серця, Зоя Кіт"