Читати книгу - "Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика."

Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем

1. Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, —

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, —

карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми

років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені працівником правоохоронного органу, —

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Примітка. 1. Службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.

2. Службовими особами також визнаються іноземці або особи без громадянства, які виконують обов'язки, зазначені в пункті 1 цієї примітки.

3. Істотною шкодою у статтях 364, 365, 367, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

4. Тяжкими наслідками у статтях 364–367, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

1. Стаття 364 КК, як і стаття 365 КК, у правозастосовчій практиці досить часто є своєрідною (специфічною) "нішею", яка "заповнюється" правоохоронними органами у випадках, коли виникає "потреба" притягти службову особу підприємства, установи чи організації, як правило, недержавної форми власності і, як правило, на замовлення, або ж таких, що скомпрометували себе, а останнім часом — колишніх "непокірливих" представників органів влади та політичних супротивників до кримінальної відповідальності, якщо інкримінувати їм вчинення будь-якого іншого злочину немає достатніх підстав. Іншими “нішами” щодо осіб, які не є службовими, є ст. 263 КК, якою передбачена відповідальність за носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передачу або збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу (ч. 1 ст. 263 КК) та носіння, виготовлення, ремонт або збут холодної зброї без передбаченого законом дозволу (ч. 2 ст. 263 КК) ст. 307 чи ст. 309 КК, якими передбачається відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст. 309 КК) чи з метою збуту та їх незаконний збут (ст. 307 КК); а також ст. 342 КК, якою передбачена відповідальність за опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формулювання з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них обов'язків щодо охорони громадського порядку; та ст. 185 КУпАП, якою передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця. На жаль, це об'єктивні реалії методів і засобів боротьби із злочинністю українських правоохоронних органів, а точніше — імітація такої боротьби. Очевидно, мав рацію Голова Верховної Ради В.М. Литвин, оцінюючи певні дії (діяльність) правоохоронних органів образно, але фактично змістовно, як "системну дурість". На превеликий жаль (чому, очевидно, все-таки буде з часом дана належна оцінка), це було і є реаліями "боротьби із злочинністю" в Україні.

2. Статтею 364 КК передбачена відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, під яким у диспозиції її частини першої розуміється умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Передбачений ст. 364 КК злочин є двооб'єктним. Основним безпосереднім об'єктом зловживання владою або службовим становищем, як і родовим об'єктом злочинів у сфері службової діяльності, вчинюваних службовими особами, є встановлений законодавством та посадовими інструкціями порядок здійснення службовими особами своїх повноважень, авторитет органів влади, об'єднань громадян, суб'єктів господарювання, інших юридичних осіб, від імені яких діють службові особи. Додатковим безпосереднім об'єктом злочину можуть бути будь-які соціальні цінності, безпосередньо альтернативно зазначені у диспозиції ч. 1 ст. 364 КК: охоронювані законом права, свободи, інтереси окремих громадян, державні чи громадські інтереси, інтереси юридичних осіб. Ними, зокрема, можуть бути здоров'я, честь і гідність особи, її конституційні права, свободи, будь-які правоохоронювані (законні) інтереси. Для наявності складу злочину обов'язковим є заподіяння істотної шкоди одному чи декільком із додаткових об'єктів, що повинно знайти відображення в обвинувальному висновку та вироку суду.

3. Об'єктивна сторона зловживання владою або службовим становищем характеризується сукупністю трьох обов'язкових ознак:

— діянням у вигляді використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби;

— наслідками у вигляді істотної шкоди