Читати книгу - "Той що вижив, Олександр Шаравар"

— Нічого страшного, мені  не звикати. Яке у нас базове вміння із магії землі?

— Як це не дивно, це просто відчути землю. Візьми в руки жменю піску, наповни її своєю маною і спробуй керувати піском.

—  Так просто? — спитав я за хвилину, коли в мене на долоні почав обертатися піщаний смерч.

—  Судячи з результатів, у тебе сильна обдарованість у землі. Якщо ти виконав перше вміння, спробуй його масштабувати: додай піску і зроби з нього ласо. А потім спробуй змахнути ласо так, щоб воно не розсипалося на тисячі піщинок.

Це виявилося набагато складніше. Але десь через годину я відчув кожну піщинку як частину свого тіла. Мій мозок мало не за мить був перевантажений, і я знепритомнів.

Отямився швидко. Не минуло й хвилини, але в мене з'явився сильний біль голови. Та й на обличчі намацав під носом криваві сліди. Збоку чувся якийсь гул. До мене не одразу дійшло, що переді мною стояла на колінах Сальміра і щось кричала.

—  Вибач, нічого не розумію, - сказав я. Сальміра зникла одразу. Але довго я сам не пробув, уже за кілька хвилин вона повернулася разом із Марло.

—  Так, у тебе ментальне перевантаження, - сказав він і створив якесь заклинання. Майже відразу полегшало, і я почав розбирати все, що він і Сальміра казали. — Що ви тут вивчали?

— Почуття землі, але він несподівано впав, і кров з носа потекла, — відповіла Сальміра. — А коли прийшов до тями, то не розумів, що я ментально йому передаю.

— У нього сильне ментальне навантаження. Звичайні маги рідко з цим стикаються, переважно це проблема менталістів. Але він зосередив свою свідомість не  на пісок загалом, а в кожну піщинку окремо. Потрібно буде мені з ним позайматися, щоб він правильно навчився керувати своїм фокусом свідомості.

— Що робити? — спитала Сальміра Марло.

—  Зараз йому треба просто поспати, - сказав Марло, і я відчув, як засинаю. Опиратися почуттю сну не вдалося, незважаючи на всі мої зусилля.

Запис у журналі спостережень: день 216

Я живий і вже здоровий. Мені знадобилося три дні, щоб відновитись після невдалої практики з магії землі. З пояснень Сальміри та Марло зрозумів, що надто сконцентрувався на землі, і моє сприйняття стрибнуло на новий рівень, а до нього моя свідомість не була готова. Зазвичай на такий рівень сприйняття переходять після кількох років вивчення магії землі, інакше буде такий самий результат, як у мене. Я мимоволі зміг перейти на новий рівень сприйняття, а звичайні маги землі цього навчаються спеціально.

Всі ці три дні я прокидався лише для того, щоб поїсти та сходити до туалету. Решту часу спав. Ментальне навантаження так просто не минає і потрібен час, щоб моя свідомість оговталася. Чесно кажучи, я сильно боявся приступати до практики магії, після того, як прийшов до тями. Але під контролем Марло та Сальміри все-таки зміг себе змусити знову зайнятися магією.

За весь день, який я витратив на тренування, мені вдалося створити з піску стріли та спиці, але гнучка структура ласо мені не давалася ніяк. Щось мені підказує, що ласо - це вправа зовсім не для новачків, і дала Міра мені його, щоб я не дуже зазнавався.

Сьогодні вранці вона навчала мене, як запускати голки та спиці за допомогою телекінезу. Раніше я думав, що маги землі це роблять шляхом використання окремого заклинання. В принципі, так воно і виявилося, тільки це  заклинання - телекінез. Був більш просунутий метод керування польотом снарядів, але для цього треба бути набагато сильнішим і досвідченішим,  все ж таки управління гравітацією не жарти. І так: як виявилось, управління гравітацією це магія землі.

Поки що мені вдавалося запустити п'ятдесятиграмову спицю зі швидкістю близько п'ятдесяти кілометрів на годину. У дерево вона встромляється і, швидше за все, проб'є шкіру нітірі, але серйозної шкоди не завдасть. Швидкість треба збільшити як мінімум рази в два, інакше це буде марно.

— Досить прохолоджуватися, — сказав Марло, перервавши моє тренування. — Лорана попросила нас прийти до неї. Якісь проблеми у її «батька».

—  Ідемо. Ти б знав, як мені набридло в ліжку валятися, - сказав я, встаючи з ліжка. Обидві спиці, на яких я тренувався, обсипалися піском і впали на підлогу. — Не знаєш, що за проблеми?

— Ні, але ми це з'ясуємо.

Дорога до ферми зайняла стандартні чотири години. Хотілося плюнути на все і дістатись повітрям, але не можна — день у самому розпалі. Тож довелося йти пішки.

Вже по мірі наближення до ферми ми помітили причину, через яку й викликала нас за розмовником Лорана. І назвати це дрібною проблемою не можна. Будинок знищений вогнем, поряд із згарищем виднілося дві постаті. Одна Лорана в спальній сорочці, а друга Фаріс в одних трусах. Вони ходили по згарищу і шукали вцілілі речі.

Осторонь за дві сотні від будинку лежали три тіла дівчат. Судячи з пози, вони втекли від дому, але далеко не втекли, оскільки були прокляті Лораною. Ще трохи далі — цілий натовп, який не ризикував наближатися.

Вийти просто так до згарища не можна. Натовп стояв на великій відстані, і відведення очей на них могло не спрацювати. А тому ми за допомогою  розмовника викликали Лорану. Вона одразу відповіла і сказала підходити до комори — саме туди зносили Лорана і Фаріс всі речі, що вціліли в пожежі, але таких було мало.

—  Лорано, що тут сталося? — спитав я в неї, коли вона разом із Фарісом зайшла до комори. На старого важко дивитись. Він виглядав  втраченим. По всьому тілу сильні опіки, але вони вже затягувалися під впливом лікування Лорани. Він нас не бачив, тому що відведення очей продовжувало працювати.

— Три малолітні сучки підпалили будинок, підкинувши алхімічну горючу суміш. Он руки в однієї обпалені, — сказала Лорана, кивнувши убік трьох тіл, що лежали на землі.

— Добре, що ви не постраждали. Я так розумію, що вогонь дуже швидко охопив увесь будинок? - спитав Марло.

—   Не те слово. Я тільки-но встигла накинути на себе щит. Згодом довелося «батька» шукати. Живцем горів на першому поверсі, горюча суміш потрапила прямо на ліжко, на якому він спав. Довелося використати дуже серйозну магію для відновлення.