Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Моя неймовірна спокуса, Аріана Мел 📚 - Українською

Читати книгу - "Моя неймовірна спокуса, Аріана Мел"

4 157
0
28.08.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Моя неймовірна спокуса" автора Аріана Мел. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 76 77 78 ... 103
Перейти на сторінку:

— Доброго дня! Ви мабуть і є Злата, — підходить до мого столу і доброзичливо простягає руку. Я мимоволі ввічливо посміхаюсь у відповідь, потискаючи міцну руку, — Мене Максим звати, я друг Веремія.

Ого, то це виходить ТОЙ друг. Який зараз Міланою займається. Я внутрішньо хмикаю і ще раз окидую його оцінюючим поглядом. Що ж він до біса сексуальний чоловік. Тож я не сумніваюся, що його старання з Міланою є успішними. 

— Веремій у себе, — я піднімаюся з-за столу і прямую до дверей. Заходжу в кабінет. Не повідомляю йому телефоном. Знаю, що Макс має право доступу без будь-яких попереджень.

— Веремію, тут Максим завітав.

Він все ще за столом. Піднімає голову, на обличчі посмішка.

Я вже знаю, що Максим один з тих небагатьох людей, яких Веремій причисляє до сім’ї. Бриль піднімається з-за столу і прямує до Макса. Бачу, що він не здивований, мабуть чекав на його прихід. Чоловіки тиснуть один одному руки. Підходжу до них.

— Злато, знайомся — це Максим, — Веремій стає поруч і обнімає мене однією рукою за талію.

Макс лише хитро піднімає брову, відмічаючи цей жест.

— Приємно познайомитися, — щиро усміхаюсь.

— Взаємно, взаємно, — каже, тоді повертає до Бриля голову, — Друже, я зробив, що ти просив. Там тільки оригінал і одна копія.

До мене раптом доходить про що він говорить. Яскраві барви починають розповзатись моїм обличчям і здається навіть всім тілом. Мені зараз дико ніяково. Різко повертаю голову і теж дивлюся запитально Брилю в очі. Гнів розганяється зі швидкістю світла. Невже Макс дивився це жахливе відео? О Господи! Я приречено заплющую очі. Вуста міцно стиснуті.

— Злато, все гаразд. Я лише коди перевіряв, а не кадри, — спокійно каже Макс.

Розплющую очі. Кліпаю, ще тільки лиш намагаючись усвідомити, що все — можна видихати. Виявляється я вся стиснулась і навіть затамувала подих, наче очікуючи на вердикт. 

— Дякую, — тільки й можу тихо вимовити.

— Злато, кицю, ще трохи і все закінчиться. Сотник не дурень. Він розуміє, що ця справа є взаємовигідною. Тому не ризикне зірвати домовленість.

Я лише сухо сковтую і киваю, дивлячись в мої улюблені сталеві очі.

— Пропоную сьогодні вийти кудись на каву. Що скажете? — Макс вишкіряється у примирливій посмішці і напруга миттєво спадає.

— Ти як? — Веремій запитально дивиться на мене .

— Із задоволенням, — зараз мені і дихається вже легше, тому варіант з вечірніми посиденьками дуже навіть чудова ідея.

— Друже, ми зібрались пообідати тайською їжею. Приєднаєшся?

— Ні, дякую. У мене ще є плани. Просто вирішив зайти і повідомити тобі хорошу новину особисто, — у Макса в очах стрибають хитрі бісики і я розумію, що не тільки це привело його в офіс. 

Ох, будь-що, аби ця сучка відлипла нарешті від Веремія. Тож якщо Макс сам люб'язно на таку авантюру підписався...Що ж. Хто я така, щоб вставляти йому палки в колеса.

Максим прощається і йде. А ми повертаємося до нашого обіду.

Ввечері ми чудово проводимо час утрьох в одній із затишних кав'ярень Львова. Максим виявляється позитивним парубком, дотепним та енергійним. З нього ця енергія просто б'є ключем. Вже вкотре дивуюсь, що він забув в айті. Чогось мені завжди здавалося що там досить монотонна робота, і для таких живчиків як він це мабуть супернудно, проте трохи поспілкувавшись із Максом роблю кардинально протилежні висновки. Через таку вдачу він мабуть і добився успіху, бо працювати понаднормово, щоб досягти кращих результатів — це якраз про нього.

 

 

 

1 ... 76 77 78 ... 103
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя неймовірна спокуса, Аріана Мел», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Моя неймовірна спокуса, Аріана Мел"