Читати книгу - "Чортівка на виданні, Крістіна Логоша"

Заграли фанфари, привертаючи увагу до сцени. Повисла тиша.

— Його Величність — король Річард, і Його Високість — наслідний принц Монті! — Оголосив глашатай.

Монарх із сином вийшли на сцену і з усією урочистістю почали вітати учасниць відбору та своїх підданих. За лаштунками, чекаючи, коли їх покличуть, переступали з ноги на ногу фея і чортівня.

— Мізріель, не засмучуйся, коли програєш, з тобою залишиться Брієр. А мені доведеться терпіти дурного Монті все життя. Сподіваюся, корона компенсує мої страждання.

— Вибір Монті покаже, — відповіла чортівка.

Під галасливі оплески дівчат покликали на сцену. Вони постали перед народом, який зустрів їх хвилею захоплених зітхань. Фіналістки посміхалися, ніби й не було між ними конкуренції, і не їхня доля вирішується.

Принц зробив крок уперед, дістав з кишені зім'ятий клаптик паперу і почав читати написане вголос. Мізріель подивилася на перші ряди. Крім послів та радників, поруч із головним відьмаком королівства сиділа Хрещена Фея. У неї були зведені брови, і вона, мабуть, навіть більше конкурсанток чекала на рішення принца. Під стільцем у клітці сидів ув'язнений Відважний. Погляди Мізріель та феї зустрілися.

Брієр стежив за Мізріель, не відриваючи погляду, але вона навіть не глянула на відьмака. Сардинія сиділа на третьому ряду біля самого проходу. Її погляд бігав від сцени до Хрещеної Феї. За умовами, у момент, коли Мізріель відмовиться вийти заміж за принца, фея повинна відпустити Відважного.

— …і я ухвалив рішення, моєю обраницею стане Мізріель де В'єр, — нарешті оголосив принц.

 Хрещена Фея ахнула, Себастьян стиснув в руках тростину. Монті повернувся до біса: — Мізріель де В'єр, ти вийдеш за мене заміж? — стаючи на одне коліно, він дістав з кишені обручку.

Лусінда зблідла.

— Ваша Високість… — дівчина подивилася на Хрещену Фею. Фея знехотя відкрила клітку, випускаючи на волю собаку. Відважний побіг до Сардинії, стрибнув їй на руки, і вони вибігли з зали... — Я мушу відмовитися. На жаль, я не підходжу вам до ролі дружини. Впевнена, Лусінда де Вешт буде найкращою королевою. Вибачте…

Чортівка пішла зі сцени, залишаючи спантеличеного принца. Навіть не підводячись, він повернувся до іншої дівчини і промовив:

— Лусінда де Вешт, ти вийдеш за мене заміж?

— Я згодна!

Фея зраділа, наче їй першою запропонували. Без розуму від щастя схопила кільце і одягла на палець, взяла під руку нареченого, що піднявся, і вони підійшли до весільної арки, біля якої на них уже чекав священик, щоб почати весільну церемонію.

Себастьян Брієр підвівся з місця і пішов за учасницею відбору, що програла. Варто йому втекти за дверима, Хрещена Фея теж покинула своє місце, але шукала вона не Мізріель, а свою тварину, що втекла.

***

— Сардиніє, відпусти мене на землю, я можу сам іти. Тобі ж тяжко, — намагався зістрибнути з рук Відважний.

— Не можна. Хрещена Фея захоче тебе повернути назад. А в моїх руках ти прихований від магії.

Ми вискочили з палацу. Як би я не намагалася не з'являтися на очі прислугі, все одно знаходилися випадкові свідки нашої втечі.

— Отже, треба йти якнайдалі звідси. Вихід з іншого боку!

— Я знаю. Не заважай мені думати.

Я судомно згадувала всі шляхи, якими можна швидко дістатися саду. Загорнувши за ріг, шмигнула у внутрішній двір, що веде в потрібному напрямку. Хрещеної Феї не було, але я відчувала, що вона нас шукає. Нарешті попереду з'явилася альтанка, увита декоративним виноградом. Ми зайшли всередину, і я опустила тварину на землю, оглядаючись на всі боки

— Чому ми тут? Потрібно бігти, Сардиніє? Чого ми чекаємо?

Я мовчала, не відриваючи погляду від обрію.

— Чекаю на гостю, — сказала тихо і відразу за кілька кроків від нас з'явилася постать з крильцями.

— Я рада, що у вас вистачило розуму не тікати за територію палацу, — сказала Хрещена Фея. — Віддайте мені Собаку, і я обіцяю, що тебе не зачеплю.

На кінчиках її пальців магічна сила іскрила, як феєрверки.

— А як не віддам?

— Сардиніє, не варто ризикувати заради мене життям. Я був щасливий, що нам довелося вкотре побачитися, — сказав Відважний.

Захотілося його стукнути.

— Заберу його силою… — загрожувала фея.

— І зачаруєте так, як зачарували Монті, перетворивши на дурну маріонетку?

Фея засміялася.

– Я зроблю так, що ти назавжди залишишся таким самим, як і цей нікчемний хлопчисько. Він надто активно приступив до своїх обов'язків на престолі і хотів відсунути мене від справ. Тепер йому це не цікаво. — Вона грюкнула в долоні, і біля неї з'явилася клітка, з якої Відважного благополучно випустили кілька хвилин тому. – Іди на своє місце, або твоїй подружці не поздоровиться!

— Не рухайся, — прошепотіла Відважному, і він підкорився.

— Ах ти, безмозка риба!

Хмара з блискучих частинок полетіла в мій бік. В руках тут же з'явилися вила, якими я легко відігнала магію феї. Противниця остовпіла, не розуміючи, що відбувається.