Читати книгу - "Нічний адміністратор"

кожним її словом усе більше здавалося, що вона виголошує наперед заготовлену промову. — Ми повинні почати «П’явку» з азів і поступово нарощувати цю справу. Рексе, хлопців з Ленглі притисли до стінки. Навіть не так притисли, як приперли. — Цього разу Марджорем не запропонував Ґудгью своїх перекладацьких послуг. — Рексе, наші політики на це не купляться. їм от-от увірветься терпець. Ту ситуацію, яка склалася, потрібно роздивитися дуже повільно і уважно, з різних кутів зору. І що ж ми бачимо? Проведення спільної операції забезпечують, з одного боку, дуже маргінальне, дуже молоде британське агентство, ну ти вже вибач, це вартісна, віддана справі контора, але маргінальна, а з іншого боку, — купка ковбоїв з правоохоронних органів Маямі, які нічогісінько не тямлять в геополітиці. Рексе, це хвіст і собака. Собака десь аж тут, — її рука піднялася над головою, — а хвіст — це ми. І станом на зараз, хвіст попереду собаки.

Ґудгью накрила хвиля самобичування: Полфрі ж мене попереджав, але я не сприйняв його слова серйозно. «Рексе, Морок готує путч, щоб відбити свої колишні території, — говорив йому Полфрі. — Він пропонуватиме продовжити справу без участі американських колег».

— Рексе, — гавкнула Барбара Вендон так пронизливо, що Ґудгью аж підскочив у кріслі, — ми маємо справу з глобальним перерозподілом геополітичних сфер впливу, який відбувається просто у нас під боком, і за це взялися аматори, які зовсім не дотягують, щоб грати у цій лізі. Вони бігають з м’ячем у той час, коли його варто було б пасувати, і не тримають руку на пульсі, коли йдеться про ширший погляд на справу. Те, що картелі продають наркоту, це окреме питання. Є спеціальні люди, які професійно займаються цією проблемою. Рексе, ми вже це проходили. І дорого за це заплатили.

— О, Барбаро, наскільки відомо, заплатили ми найвищу можливу ціну, — понуро погодився Ґудгью. Але після чотирьох років, проведених у Лондоні, Барбара Вендон абсолютно перестала сприймати іронію. Вона далі вела своєї:

— Рексе, картелі укладають один з одним пакти, чемно один з одним розмовляють, закуповують собі нічогенький materiel, тренують своїх хлопців, акумулюють усі свої сили. А це вже, Рексе, гра зовсім іншого ґатунку. У Південній Америці не набереться і кількох людей, які таким займаються. У Південній Америці акумулювати всі свої сили означає стати могутнім. От і все, простіше не буває. Таке завдання, не для правоохоронних органів, це не забавки між копами і грабіжниками. Це геополітика, Рексе. Тому наше завдання, — піти в Конгрес і сказати: «Хлопці, ми розуміємо надзвичайну важливість цієї справи. Ми переговорили з правоохоронними органами і вони люб’язно погодилися відсторонитися від виконання цього завдання. У потрібний момент вони зроблять свою справу — це їхнє право і обов’язок як копів. А наразі ситуація дуже багатогранна, не для простаків, бо йдеться про геополітику. У справі багато гострих кутів, тому ми вирішили, що вона явно підпадає під компетенцію «чистої розвідки». Ми самоусуваємося від цієї справи, щоб перевірені і надійні професіонали з «чистої розвідки» змогли взятися за вирішення цього питання з урахуванням його багатошаровості та геополітичної значимості.

Вона явно закінчила виголошувати свою промову і, немов актриса після вдалого виступу, повернулася до Марджо-рема, ніби хотіла запитати: «Ну, і як я тобі?» Проте Марджо-рем поставився до її ярої промови з люб’язним презирством.

— Ну, я гадаю, багато у чому Барабара таки має рацію, — зауважив він з чесною прямолінійною усмішкою, яка так часто з’являлася на його обличчі. — Звісно, перегляду розподілу обов’язків між службами ми не перешкоджатимемо. Проте остаточне рішення приймаємо не ми.

Обличчя Ґудгью скам’яніло. Руки без ознак життя лежали на столі, не підкоряючись йому.

— Так, — погодився він. — Рішення приймаємо далеко не ми. Лише Координаційний комітет уповноважений приймати такі рішення і більше ніхто.

— А головою цього Координаційного комітету є ваш шеф, а ви, Рексе — секретар, засновник і головний благодійник цього комітету, — нагадав йому Марджорем з незмінною люб’язною усмішкою. — І, якщо можна так сказати, його моральний арбітр.

Проте Ґудгью вже ніхто не міг заспокоїти, навіть такий загальновизнаний миротворець, як Ніл Марджорем.

— Ніле, перегляд розподілу обов’язків, як ви це називаєте, за жодних обставин не можуть здійснювати агентства, які постійно конкурують між собою, — суворо сказав він. — Навіть якщо припустити, що правоохоронні органи готові вийти з гри, у чому я дуже і дуже сумніваюся, агентства не уповноважені розділяти між собою обов’язки без погодження з Комітетом. Про якісь домовленості «на стороні» не може бути й мови. Це один із засадничих принципів Комітету. Запитайте пана голову, — сказав Ґудгью і кивнув у напрямку свого начальника.

На якусь хвилю запала тиша: ніхто нікого нічого більше не питав, аж поки шеф Ґудгью не видав якийсь буркотливий звук, за допомогою якого він примудрився продемонструвати сумнів і роздратування та ще й водночас легке нетравлення шлунку.

— Ну, Рексе, це очевидно, що якщо наші американські колеги таки вирішать — так-сяк — прибрати «П’явку» до рук на своєму березі океану, — сказав він, гугняво підсміюючись, подібно до передових представників консервативної партії, — то нам, на цьому березі, залишається холоднокровно обдумати, чи брати з них приклад. Правда? Я кажу «якщо», тому що наше обговорення — неофіційне. На офіційному рівні про це ще не заходила мова. Я маю рацію?

— Навіть якщо і заходила, то мені про це ще не повідомляли, — холодно відповів Ґудгью.

— Враховуючи швидкість, з якою рухаються ці срані комітети, то до Різдва нам годі чекати відповіді. Рексе, сам подумай. У нас же є кворум. Ти, я, Ніл. Гадаю, ми можемо і самі все вирішити.

— Рексе, рішення за вами, — привітно сказав Марджо-рем. — Ви ж у нас законодавець. Якщо ви не можете перегрупувати сили, то хто зможе? Це ж ви придумали звести всіх за інтересами: правоохоронні органи граються з правоохоронними органами, шпигуни зі шпигунами, одні не лізуть у справи інших. Ми назвали цю схему «законом Ґудгью» і не прогадали. Ви переконали у правильності свого підходу Вашингтон, переманили на свій бік Кабмін, заручилися підтримкою всіх інстанцій. «Таємні агентства нової ери» — хіба не так називалася ваша доповідь? Рексе, ми лише підкорюємося невідворотному. Ви самі чули Барбару. Якщо йдеться про вибір між зграбним маневром і лобовим зіткненням, то я завжди обираю перший варіант. Не хотілося б побачити, як міна розривається в руках