Книги Українською Мовою » 💙 Бойовики » Мій тато — кілер 📚 - Українською

Читати книгу - "Мій тато — кілер"

269
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мій тато — кілер" автора Євген Є. Жанр книги: 💙 Бойовики. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 77 78 79 ... 94
Перейти на сторінку:
бажання садхакі., набуваючи найрізноманітніших форм.

Друга зяюча — коханка лягає на спину, піднімає обидві ноги і кладе їх на плечі коханцю.


І кидали вони його бездиханне тіло в похоронне багаття. І він сам став цим багаттям: дрова ми, вугіллям та іскрами вогню. У цьому багатті, в його полум’ї боги спалили людину: і людина воскресла у сліпучому сяйві.


Напівупирання — коханка лягає на спину, простягнувши одну ногу, а іншу підібгавши й уперши в груди коханця, як при позі впирання.

Упирання — коханці займаються любов’ю стоячи.

Пронизування — йоні опущена вниз, а літам проникає в її верхню частину.


Я перестав бути тим, чим був досі, — маленькою точкою світла, розміщеною в тілі. Я став тепер величезним колом свідомості, а моє тіло перетворилося на маленьку точку, яку омивають хвилі світла…

* * *

Ідучи, вона навіть забула про гроші.

Тож розплачувався я вже з коридорним, який постукав до мене хвилини через три після того, як пішла вона.

4

Ну, а мій комп’ютер мовчав. Ні Марина, ні її вітчим так і не знайшли можливості зв’язатися зі мною. І я вже почав думати, що почекаю ще днів вісім і буду збиратися назад. Що цього разу, якщо не залишилося нікого, хто хотів би мене вбити, я вирушу в Японію літаком. Що от зараз поголюся, спущуся в ресторан і постараюся випити побільше. Що…

— До вас відвідувач, — сказав мені по телефону портьє.

— Хто? — запитав я.

Я почув його питання: «Як вас представити?», — потім відповідь: «Пан Бауер», — і сказав:

— Нехай піднімається.

5

— Не чекав?

— Чекав, — сказав я. — Замовити щось випити?

— Іншим разом, — сказав мені Леонід Бауер. — Я в справі.

— Слухаю.

— Ми збираємося вивезти Марину і Володимира Михайловича з міста…

— Ми? — вирішив уточнити я.

— Я, — сказав Бауер. — А зробити це буде дуже непросто, тому що китайці перекрили всі виїзди. Тому мені потрібні стрільці. Допоможеш?

— Звичайно, — сказав я.

— Тоді поїхали.

Крім мене і двох охоронців боса, які залишилися йому вірними, Бауеру вдалося знайти ще сімох. Але що це були за хлопці — екс-спецназівець, який став наркоманом, хворий на рак професійний убивця, глухонімий кат з розбитої банди — напівбожевільні найманці, які вчинили занадто багато вбивств, щоб тепер хоч трохи дорожити своїм життям і думати, що воно не вартує тих п’ятиста тисяч євро, які їм запропонували.

Я був восьмим, а Леонід Бауер — дев’ятим.

— Готові? — запитав він.

— Так.

— Звичайно.

— Угу.

— Тоді поїхали.

* * *

Я тільки й устиг, що кивнути Марині та її вітчиму, які сиділи у третьому з чотирьох автомобілів, на яких Бауер збирався прориватися з міста.

Машина, у якій мав їхати я, була другою. Але перш ніж сісти в неї, я мусив відповісти на питання:

— Водій чи стрілець?

— Стрілець, — а тому опинився на задньому сидінні.

Частина одинадцята
Найманець для дочки
1

— П’ятсот тисяч — великі гроші, — сказав чоловік, який сидів за кермом.

Кивнувши його обличчю, перетвореному

1 ... 77 78 79 ... 94
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій тато — кілер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мій тато — кілер"