Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

запропоновано запитання, на які декларанту пропонується надати обґрунтовану відповідь. Митний орган має право вимагати від декларанта подання декларації митної вартості, якщо її не було подано під час митного оформлення та подання якої передбачено Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766. У разі, коли в результаті здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких товарів, митний орган приймає рішення про визначення їх митної вартості за формою, встановленою Держмитслужбою. Декларант має право оскаржити зазначене рішення до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Рішення про визначення митної вартості товарів надсилається декларантові у десятиденний строк із моменту прийняття поштою з повідомленням про вручення або видається йому під розписку. Після надходження рішення декларант може протягом 10 днів звернутися до митного органу з метою коригування суми податкових зобов’язань. У разі заниження податкового зобов’язання та його непогашення протягом 10 днів з дати надходження рішення митного органу про визначення митної вартості товару зазначений орган самостійно вживає заходів для донарахування сум податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до Митного законодавства України вартість імпортованих товарів може бути документально підтверджена на основі відомостей, отриманих від уповноважених органів іноземних держав. У випадку, якщо такі дані не збігаються із вартістю товарів, заявленою декларантом у митній декларації під час митного оформлення, (митний) орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов’язання платника податків через проведення дій, визначених у цій статті.

У випадку, якщо грошове зобов’язання нараховується не платником податків самостійно, а контролюючим органом, у зв’язку із наявністю підстав, зазначених у цій статті, відповідальність за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми покладається на такий контролюючий орган. Проте після узгодження грошового зобов’язання у встановленому порядку платник податків зобов’язаний своєчасно та повністю його погасити або оскаржити в адміністративному чи судовому порядку, визначеному ст. 56 цього Кодексу (див. коментар до ст. 56).

Стаття 55. Скасування рішень контролюючих органів

55.1. Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

55.2. Контролюючими органами вищого рівня є:

Державна податкова адміністрація України — для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій;

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи — для інших митних органів.

Статтею у загальному вигляді регламентовано порядок скасування рішень контролюючих органів шляхом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яких інших рішень контролюючого органу в сфері оподаткування.

Податкове повідомлення-рішення — це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов’язок платника податків: 1) сплатити суму грошового зобов’язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства, контроль за виконанням яких покладено на органи державної податкової служби; 2) або внести відповідні зміни до податкової звітності (докладніше див. коментар до пп. 14.1.157 Кодексу).

Податкове повідомлення в міжнародних правовідносинах — це письмове повідомлення контролюючого органу про обов’язок платника податків сплатити суму грошового зобов’язання, визначену документом іноземної держави, за яким здійснюється погашення такої суми грошового зобов’язання відповідно до Міжнародного договору України (докладніше див. коментар до пп. 14.1.158 Кодексу).

Скасування податкових повідомлень-рішень контролюючих органів характеризується процедурою адміністративного оскарження. Оскарження рішень контролюючих органів — це оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов’язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, встановлені цим Кодексом, за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку (докладніше див. коментар до пп. 14.1.7 Кодексу).

Адміністративне оскарження надає право платникові податків вирішити податковий спір, не звертаючись до органів судової влади, але й не позбавляє його права звернутися з позовом до суду. Таке право закріплене й в Основному Законі — Конституції України (ст. 55).

У разі скасування раніше прийнятого органом державної податкової служби рішення про нарахування сум податкового зобов’язання або податкового боргу, податкові повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними з дня прийняття рішення про скасування сум податкового зобов’язання або податкового боргу. У разі скасування лише в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов’язання або податкового боргу, попередньо надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містять нову суму податкового зобов’язання (податкового боргу).

За своїм визначенням, контролюючий орган — це державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) та погашенням податкових зобов’язань чи податкового боргу.

До контролюючих органів вищого рівня віднесені Державна податкова служба України і Державна митна служба України.

Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів. ДПС забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, державної політики у сфері контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію в цій сфері.

Основними завданнями ДПС є:

— здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), неподаткових платежів, установлених законодавством (далі — податки, інші платежі), а також за додержанням законодавства з питань регулювання виробництва