Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

Закон України «Про космічну діяльність» до космічної техніки відносить матеріальні предмети штучного походження, що проектуються, виготовляються та експлуатуються як у космічному просторі (космічний сегмент, космічна інфраструктура), так і на поверхні Землі (наземний сегмент, наземна інфраструктура) з метою дослідження та використання космічного простору. Однак у ПК України аналогічне поняття тлумачиться звужено; в його зміст включаються лише агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем.

Особливістю застосування відповідного звільнення зі сплати земельного податку є те, що законодавець обмежив сферу його застосування виключно земельними ділянками виробничого призначення. За всі інші земельні ділянки, які передані суб’єктам космічної діяльності у власність або надані у користування сплачується земельний податок за ставками та у порядку, встановленому розділом ХІІІ ПК України.

У п. 2 підрозділу 6 розділу ХХ ПК України звільнення від сплати земельного податку надається також суб’єктам літакобудування, що підпадають під дію норм ст. 2 Закону України від 12.07.2001 р. № 2660-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості». Застосування відповідної пільги обмежується земельними ділянками, які безпосередньо використовуються для виробництва кінцевої продукції, а також її зберігання, посадково-злітними смугами, а також місцями розташування пунктів заправки (дозаправки) моторних літальних апаратів та контролю за польотами. Відповідно до згаданої статті Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» до суб’єктів літакобудування належать юридичні особи — резиденти України, які здійснюють діяльність у галузі літакобудівної промисловості та, згідно із Законом, мають відповідні ліцензії, а також відповідні сертифікати на право розробки або виробництва, або ремонту, або переобладнання, або модифікації, або технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів та відповідають хоча б двом з таких критеріїв:

а) здійснюють розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів;

б) виконують державне або оборонне замовлення на розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів;

в) забезпечують виконання Україною міжнародних зобов’язань з реалізації міжнародних контрактів з розробки авіаційної техніки та авіаційних двигунів, постачання авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництва авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонту авіаційної техніки та авіаційних двигунів.

Перелік суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджено заходи державної підтримки, в т. ч. і звільнення від сплати земельного податку, формує Міністерство промислової політики та затверджує КМ України. Такий Перелік затверджено постановою КМ України від 09.06.2010 р. № 405[439]. Разом з тим, необхідно враховувати, що не всі суб’єкти літакобудування, згідно з Переліком, мають право на звільнення від сплати земельного податку, а лише ті з них, земельні ділянки яких безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції, а саме: літальних апаратів, їх корпусів, двигунів, включаючи місця, призначені для їх зберігання (склади, ангари, місця для відстоювання), посадково-злітні смуги, а також місця, в яких розташовані пункти заправки (дозаправки) моторних літальних апаратів та контролю над польотами. Суб'єкти літакобудування, які включені до зазначеного Переліку, але здійснюють лише діяльність з ремонту, переобладнання, модифікації, модернізації авіаційної техніки та авіаційних двигунів і не виготовляють кінцеву продукцію, не звільняються від сплати земельного податку згідно з п. 2 підрозділу 6 розділу XX ПК України[440].

Звільнення від сплати земельного податку для суб’єктів літакобудівної промисловості має тимчасовий характер і застосовується лише до 01.01.2016 року.

Пункт 3 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПК України надає також тимчасове (до 01.01.2016 року) звільнення від сплати земельного податку суб’єктам кінематографії стосовно земельних ділянок, що використовуються для забезпечення виробництва національних фільмів. Під суб’єктом кінематографії розуміється фізична або юридична особа, яка займається будь-яким видом професійної діяльності у галузі кінематографії (ст. 3 Закону України від 13.01.1998 р. № 9/98-ВР «Про кінематографію»), проте відповідний підпункт ПК України обмежує їх лише, з одного боку, виробниками національних фільмів, а з іншого — перелік таких суб’єктів затверджується КМ України.

У цьому контексті насамперед потребує уточнення поняття «національний фільм». Українське законодавство висуває вичерпну кількість вимог до фільмів, які відносяться до категорії «національних». По-перше, такі фільми створені суб’єктами кінематографії України, по-друге, їх виробництво здійснено в Україні, по-третє, авторське право чи право власності на них повністю або частково належить суб’єктам кінематографії України, по-четверте, основна (базова) версія мовної частини їх звукового ряду створена українською мовою.

КМ України, згідно з п. 3 підрозділу 6 розділу XX ПК України, дозволив надання звільнення зі сплати земельного податку виключно таким суб’єктам як Державне підприємство «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка», Державне підприємство «Національний центр Олександра Довженка», Державне підприємство «Національна кінематика України», ЗАТ «Одеська кіностудія», Державне підприємство «Українська студія хронікально-документальних фільмів», Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм»[441]. Усі інші суб’єкти кінематографії обкладаються земельним податком у загальному порядку, встановленому розділом XIII ПК України.

Не менш важливим є і те, що звільнення від сплати земельного податку поширюється лише на ті землі, які використовуються для забезпечення виробництва національних фільмів. На всі інші земельні ділянки, які не залучені у процес виробництва національних фільмів, поширюється загальний режим оподаткування земельним податком.

Згідно з пунктом 4 підрозділу 6 розділу XX Податкового кодексу України визначалось, що до 1 січня 2016 року від сплати земельного податку звільняються суб’єкти суднобудівної промисловості, визначені відповідно до статті 1 Закону України від 18.11.1999 р. № 1242-ХIV «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні».

Водночас стаття 1 Закону України № 1242, згідно з пунктом 23 розділу 1