Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Малюк на мільйон, Тая Смоленська, Ая Кучер 📚 - Українською

Читати книгу - "Малюк на мільйон, Тая Смоленська, Ая Кучер"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Малюк на мільйон" автора Тая Смоленська, Ая Кучер. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 78 79 80 ... 96
Перейти на сторінку:

— Ти вже обрала ім’я? Є варіанти? — машина завмирає на світлофорі й ми спостерігаємо за перехожими.

— Ще не думала. Раніше стільки імен подобалося, але коли мова про доньку зайшла, то якось жодне не здається доречним, — знизую плечима.

— Жінки, — усміхається Алієв і тисне на педаль газу.

У клініку ми приїжджаємо раніше призначеного часу. Влаштовуємося в холі на м’яких кріслах, Даміру приносять чашку кави, мені — чай. Поки чекаємо, помічаю, як інші жінки поглядають на мого чоловіка. Але він дивиться тільки на мене. Ну, і в телефон. Активно з кимось переписується. Можливо, кілька місяців тому я б вирішила, що із черговою коханкою, шалено злилася б і ревнувала, але сьогодні я усвідомлюю, що нарешті почала довіряти своєму чоловікові.

— Щось сталося? — запитую, коли бачу, як змінюється вираз обличчя Даміра. Уся розслабленість випаровується, він напружений до межі, зосереджено думає про щось.

Але відповісти Алієв не встигає, до нас підходить медсестра й запрошує нас пройти в кабінет.

Чоловік міцно стискає мою долоню, немов намагається заспокоїти. Але в мене не виходить. На кінчику язика крутяться мільйон запитань.

Але якщо Дамір тут, зі мною, а не втік розв’язувати справи, отже, не все так страшно. І мені дико приємно, що чоловік знайшов час для нас із малятком.

Начебто нічого такого. Я була на УЗД раніше, обстежувалася в лікаря, усе завчено і звично. Але тепер тут Дамір. І мені до сліз приємно.

Я лягаю на кушетку, оголюю живіт. Усе це під уважним поглядом чоловіка, який викликає мурашки тілом.

У нього очі світяться, коли дивиться на мій живіт. На обличчі легка усмішка.

Дамір посуває стільчик ближче до мене, вмощується. Бере мене за руку, наче це не звичайне УЗД, а пологи.

Лікарка усміхається, спостерігаючи за нами. Видавлює гель на мою шкіру, я відразу смикаюся від неприємних відчуттів.

— Що не так? — Дамір реагує миттєво, стискає мою долоню.

— Нічого, — я хитаю головою, пояснюю: — Просто гель холодний. Дивись.

Вказую на екран, де вже з’являється картинка. Це заворожує щоразу. Усього лише чорно-біле зображення і, здавалося б, нічого особливого, але ж це наш малюк. Наша донечка.

Дамір, наче заворожений, дивиться на картинку, уважно слухає все, що каже лікарка. А після просить зробити йому окрему копію знімка.

— Усе добре, малятко здорове, розвиток відповідає терміну, — слова жінки змушують мене видихнути. — Ваш лікар скаже точніше, але поки що я не бачу жодних ускладнень чи проблем. Тому до мене вже далі за розкладом, не потрібні додаткові обстеження.

— Точно? — Дамір хмуриться, невдоволено сканує жінку на предмет того, чи можна їй довіряти. — Можливо, краще не ризикувати й продовжити прискорене спостереження?

— Точно. Не хвилюйтеся, татусю, у мене величезний досвід. І я розбираюся в тому, що бачу. З вашою дівчинкою все гаразд.

Я погладжую долоню Даміра, просячи його заспокоїтися. Зараз занепокоєння ні до чого. Як і сварки з моєю лікаркою. Навпаки, потрібно радіти.

Ми виходимо з кабінету, я щасливо стискаю знімок нашого малятка. Дамір притримує мене за поперек, заглядає через плече.

— Красуня, так? — запитую, піднявши погляд на чоловіка.

— Напевно, — усміхається чоловік. — Не впевнений, що розумію хоч щось у цих розводах.

— Ну як? Дивись. Ось тут ручка…

Я веду пальцем по знімку, намагаючись пояснити Даміру. Адже він слухав лікарку, мав зрозуміти.

Замовкаю, коли чоловікові телефонують. Він відповідає, з кимось тихо розмовляє, поки ми прямуємо до виходу.

Я помічаю, що з кожним словом Дамір стає все більш напруженим. Не дивлячись, оплачує рахунок за обстеження, нервово застібає мою курточку. Я сама могла б, але не ризикую сперечатися із чоловіком.

Він заведений, здається, що один невірний рух може призвести до вибуху.

— Так, добре, скажи, що за двадцять хвилин я буду, — різко й роздратовано вимовляє.

Відчиняє переді мною двері, і ми опиняємося на вулиці. Я переминаюся з ноги на ногу, уже знаючи, що скаже Дамір.

— Елю, вибач, мені потрібно терміново в офіс їхати. Люди, з якими я зустріч скасував, хочуть розірвати з нами ділові домовленості. Мені потрібно це залагодити. Я викличу водія, почекаємо його в машині.

— Не потрібно, Даміре, я ж не маленька. Викличу таксі й додому доїду, — вимовляю м’яко, торкаючись долонею до його грудей.

Мені ніяково від того, що це через мене в чоловіка проблеми. Адже він відмовився від цієї зустрічі заради того, щоб поїхати зі мною. А якби я заздалегідь попередила Даміра, то нічого б не сталося.

Він сумнівається, тому мені доводиться дотиснути його. Підіймаюся навшпиньки, цілую в стиснуті губи. А після вимовляю:

— Почекаю в холі клініки машину поки що, не хвилюйся, їдь в офіс. Я ж доросла й самостійна дівчинка.

Він киває. Цілує мене на прощання. Значно відвертіше і спекотніше, ніж я до цього. Спостерігаю за тим, як чоловіча постать зникає в салоні чорного позашляховика, і машина одразу ж виїжджає зі стоянки.

1 ... 78 79 80 ... 96
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Малюк на мільйон, Тая Смоленська, Ая Кучер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Малюк на мільйон, Тая Смоленська, Ая Кучер"