Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Факультатив для (не) літаючої гарпії, Крістіна Логоша 📚 - Українською

Читати книгу - "Факультатив для (не) літаючої гарпії, Крістіна Логоша"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Факультатив для (не) літаючої гарпії" автора Крістіна Логоша. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 78 79 80 ... 120
Перейти на сторінку:
Розділ 15

Розділ 15

Я крутилася в ліжку, не змозі заснути. Виною тому пропозиція Кіттерона і зникла книга майстра. Адже я бачила силу, яка охороняє її від цікавих роззяв. Невже студент першого курсу зміг упоратися з такою магією?

Згоряючи від цікавості, я накинула форму академії та поспішила на зустріч. Довелося летіти — доки я наважувалася, час перейшов за північ.

На оглядовому майданчику Воронячого гнізда нікого не було, тільки монотонно завивав прохолодний вітер. Постоявши на самоті, я зібралася йти. Мабуть, Кіттерон не дочекався і пішов.

Вітер, що розгулявся, відчинив зі скрипом двері, які завжди були замкнені. Швидше за все, їх спеціально залишити відкритими. Я прослизнула всередину, обігнула штаб вартових і пішла довгими високими сходами в ту кімнату, де знаходилася зачарована кварта. Захекавшись, налягла на масивні двері — вони піддалися. Світло було трохи приглушене, горіли всього дві свічки.

— Я був впевнений, що ти прийдеш, — пролунав із півтемряви голос Кіттерона.

Перебувати з ним наодинці було некомфортно. Усередині боролися два суперечливі бажання: втекти від нього, щоб він не дивився так на мене, і залишитися, щоб бути з ним якнайближче. Відчувати його запах, бачити, як він недбало поправляє волосся, розуміти, що він фізично поряд. Нехай його серце зовсім далеко, зачароване іншою, для мене достатньо дихатиме з ним одним повітрям. Аби він не дивився на мене ненависним поглядом.

— У тебе книга майстра?

На його обличчі з'явилася чарівна усмішка.

Він підійшов до маленького вікна, єдиного в цій вежі, і взяв книгу, що лежала на підвіконні. Я здивовано стежила за його рухами — ось так невимушено взяв вкрадену магічну реліквію, коли кількома поверхами нижче з десяток вартових сидять і думають, як її знайти. Він простяг її мені — відкривши, я жадібно вп'ялася очима в рядки.

— Як тобі вдалося? — не вірила я в це диво.

— Маю один секрет. Може, колись розповім.

Я перегортала сторінки, які, по суті, виявилися щоденником. Акуратним почерком описані події та проставлені дати, зроблено замальовки амулетів та дивних пентаграм. Десятки сторінок незрозумілих закорючок.

— Я не можу розібрати мову.

Кіттерон нахилився, розглядаючи записи:

— Це старомагікайська. Складна мова, але можна розшифрувати.

Я перегорнула ще з десяток аркушів, але, не знайшовши бажаного, запитала:

— Ти знайшов закляття, яке зачарувало кварту?

— Ні. Всі заклинання стародавньою мовою. Потрібно перекладати.

Я з гуркотом закрила книгу і віддала її Кіттерону. Він здивовано дивився на мене.

— Нічого не вийде. Думаєш, за стільки років ніхто не надумався перекласти записи? Це просто записки про життя майстра, хоч би ким він був. Ти даремно її стягнув із бібліотеки.

— В інших не виходило тому, що вони не мали переваги. Книгу вивчили від кірки до кірки, але твій батько якось зміг розгадати її секрет? Адже він зміг зачарувати їх, — Кіттерон махнув рукою у бік кварти свого батька. — І ти зможеш. А ще вони не мали серця майстра.

— Але ж у нас його теж немає, — протестувала я.

— Знайдемо. Я тобі допоможу. Немає нічого важливішого, ніж дізнатися, що ж тоді сталося, він знову вклав книгу мені в руки.

Кіттерон напирав. Це перечило моїй натурі, але азартне бажання дізнатися, що стало причиною закляття, взяло гору.

— Добре.

— Тільки ніхто не повинен знати, чим ми з тобою займаємось. Мені б не хотілося, щоб мене спіймали на крадіжці.

— Мовчатиму як риба, — випалила я на автоматі.

Кіттерон якось дивно примружився.

— Як риба? — уточнив він.

— Так, — насторожилася я. — Вони ж не розмовляють.

— Риби дуже балакучі. Їм просто рота неможливо заткнути. А ще магікайські риби – страшні склочники та матершинники. Ставки з магікайськими рибами накривають заклинанням, яке глушить їхні лайки.

Від подиву я навіть розкрила рота.

— Що правда? Я не знала.

Кіттерон прикрив долонею посмішку і ледве стримував сміх.

— Ні звичайно! Ви з Террі такі наївні, — не стримуючись, реготав, але вів далі Кіттерон: — Вірите у будь-яку нісенітницю.

За знущальний жарт захотілося йому добре врізати.

Ще близько години ми розмовляли, вирішуючи, як вчинити. У бібліотеці, швидше за все, зберігалися деякі переклади книги майстра, але ми не могли їх попросити, адже це приверне непотрібну увагу. Залишалося перекладати власними силами. Словники старомагікайського дуже рідкісні, їх складно знайти, і вони збереглися в дуже маленькому тиражі в бібліотеках. Ця мова вважається мертвою, нею не розмовляють уже багато століть. Щоб не виникло питань щодо словників, Кіттерон запропонував записатися на факультатив з давніх мов, що мене не дуже порадувало, адже мій факультативний графік тріщав по швах від надлишку.

— Переписуватимемо сторінки з книги, а потім ходитимемо в бібліотеку і перекладатимемо, — сказав гарпій.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 78 79 80 ... 120
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Факультатив для (не) літаючої гарпії, Крістіна Логоша», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Факультатив для (не) літаючої гарпії, Крістіна Логоша"