Читати книгу - "Під лапою Вовка, Ріна Март"

- Мені доповіли, що їх буде тисяч п’ятнадцять, не менше.

- П’ятнадцять тисяч, і се лише розвідка. Скілько ж війська хоче зібрати Ян Казимир, аби стерти раз і назавжди нас із лиця землі.

- Достоменно невідомо, ваша милість. Усе тримається у строгому секреті.

- Вони ніколи не залишать нас у спокої.- з гіркотою промовив Хмельницький, а тоді, опам’ятавшись, повернувся до свого писаря і спитав. – Скілько сил зараз у Вінниці?

- Близько двох тисяч, мій гетьмане. – а тоді таки наважився і промовив. – Я думаю, Богуну не завадить наша підтримка.

- Не панікуй, писарю. – різко промовив Богдан. – Дві тисячі, захищені міцними мурами Вінниці. Вони встоять.

Виговський змовчав, побоюючись, що полеміка між ним і гетьманом може для нього погано скінчитись. Хто високо злітає, той боляче падає. А він занадто довго йшов до цієї мети, щоби за крок від неї впасти вниз. Більше шансу піднятися у нього не буде. Політика – річ жорстока, іноді вона потребує людських жертв, навіть якщо їх налічуватиметься не одна тисяча на чолі з відомим Богуном. Тому, стиха проковтнувши слину, що наповнила рот від хвилювань, він покірно мовив:

- Так, ваша милість. Цілком згоден з вами. Зарано пороти гарячку та збирати полки на допомогу.

Хмельницький задоволено кивнув. Він ще не знав, що у ту саму мить між ним і Богуном з’явилась тріщина. І хай зараз вона мала примарний вигляд і була невидима людському оку, та наслідки її розростуться до величезних розмірів та поглинуть не одну козацьку голову, включно із самим славетним Іваном Богуном. Так, Вінниця вистоїть, та відносини між Хмельницьким і його першою шаблею, як за очі козаки називали Богуна, безнадійно зіпсуються, і вже ніколи не будуть такими щирими та довірливими, як раніше. Весна 1651 року принесе не лише нову війну, а й розбрат серед тих, хто веде спільну боротьбу проти могутнього ворога. Коли Вінниця задихатиметься в диму кривавої битви, коли козаки Богуна, втомлені безперервними боями, відчайдушно триматимуть місто, Хмельницький відмовиться надсилати підкріплення. І з того моменту тріщину між тими, хто стоїть пліч-о-пліч у цій страшній війні, вже ніякими звитягами не залатати. Після Вінниці вони ще зустрічатимуться – і на радах, і в боях, та вже не буде між ними тієї єдності. Богун більше не кидатиметься першим у бій, слідуючи знаказам свого гетьмана. Він більше не сперечатиметься, не гарячкуватиме. Але й не віритиме більше у свого гетьмана. Тріщина між ними стане не просто розколом між двома козаками – вона стане розколом у самій війні.

Любий читачу, якщо тобі подобається моя творчість, напиши про це у коментарях та постав уподобайку. Це надихне мене писати ще краще для тебе ))