Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Маргаритко, моя квітко 📚 - Українською

Читати книгу - "Маргаритко, моя квітко"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Маргаритко, моя квітко" автора Крістіні Нестлінгер. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 78 79 80 ... 103
Перейти на сторінку:
Конні посміхнувся.

– Поки твоя мама не зачинила вікно, з новинами вашого життя могли ознайомитися всі мешканці. Та й потім – теж! -Він показав на свою маму, котра принесла каву. – Моя мамуча сьогодні спеціально не вмикала порохотяг, боячись пропустити продовження закмаєрівської епопеї!

Мати Конні поставила каву та філіжанки на журнальний столик.

– Я цікавлюся життям людства. – Здавалося, вона аніскілеч-ки не знітилася. – Це – «Арт деко», – пояснила вона, підсуваючи Маргариті філіжанку.

Маргарита почулася зобов'язаною пробурмотіти: «Дуже гарно», – і детально розглянула філіжанку. Вона була як дві краплі води подібна на розпаровані горнятка в господарстві цветльської бабусі. Маргарита вирішила під час наступного візиту до Цветля знайти на горищі старий посуд, забрати додому і показати антикварові. Можливо, подумала вона, це принесе несподіване збільшення кишенькових грошей.

Мати Конні налила каву й сіла поряд із Маргаритою. Конні підсунув до столика ослінчик для молитви й умостився на ньому.

Мати Конні сказала:

– Отож, Конні зараз у дурній ситуації. А все тому, що він завжди такий спонтанний. І завжди лізе поперед батька в пекло! А тоді пошивається в дурні! Ясно, що треба було дати завдаток, але чому це завжди мусить робити саме він? Інші теж не бідніші за нього! Вони би теж могли…

– Мамучо, – перервав Конні материнський словесний потік, – чи можу я спочатку пояснити пані сусідці, про що йдеться?

– Звичайно, пардон! – мама Конні лагідно усміхнулася синові.

– Моя дівчина і я… – почав Конні, та мати його знову перебила.

– Ти її вже, напевно, бачила, Маргарито! Вона часто до нас заходить!

– Мамучо! – закричав Конні.

– Мовчу, мовчу, – мама Конні зробила винувату міну.

– Отже, ми з Мартіною, – продовжив Конні, – хотіли цього року поїхати на все літо до Греції. Там є будиночок, про який я мрію вже чотири роки! Я милувався ним щоразу, коли ми відпочивали там з батьками. А цього року я – цілком випадково -познайомився з одним типом, котрий знає власника. І винайняв цей будинок!

– У березні! – знову втрутилася мама Конні. – Ця нещасна дитина заплатила наперед за всі два місяці!

– Бо інакше хтось би вихопив мені його з-під носа! – вигукнув Конні. – Люди записуються в чергу, щоби потрапити в цей будинок.

– Але тато вважає, що вистачило би дати завдаток, – сказала мама Конні. – А наш тато…

– Мамучо! – викрикнув Конні – Якщо ти мене ще раз Переб'єш, проллється кров!

Погроза подіяла. Мати дала синові спокійно договорити, і Маргарита довідалася, що Конні зі своєю дівчиною Мартіною, ЇЇ сестрами Ґабі й Урсі, а також з приятелем Андреасом, його дівчиною Бібі та її подругою Лотті хотіли провести літо в цьому грецькому «будинку мрії». Але тепер Мартіна провалилася на Іспиті з математики і їй перенесли його на осінь. І тато категорично заборонив їй їхати до Греції. За кару Мартіна мусила провести все літо у бабусі в Ішлі, а щоби зробити покарання ще суворішим, тато звелів їй тричі на тиждень по дві години займатися математикою з репетитором.

Сестри Ґабі й Урсі молодші за Мартіну, і без старшої сестри їх не відпускають. А друг Конні Андреас передучора потрапив па мопеді в аварію і тепер лежить у лікарні в гіпсі. Учора він довідався, що гіпс на ногах знімуть тільки через шість тижнів, а хребет буде в гіпсовому корсеті три місяці. Отож, як учасник подорожі до Греції він відпадає. А його подруга Бібі не хоче покинути свого бідного загіпсованого хлопця. А її подруга Лотті не хоче їхати до Греції без Бібі. Якщо вже без Бібі, то ліпше з батьками, бо вони летять у США.

Так чи інак, тепер у Конні був прекрасний будинок на грецькому острові, та не залишилося нікого, хто би міг скласти йому товариство.

– Всі інші мої друзяки, – зітхнув Конні, – вже давно спланували свої канікули і не можуть змінити плани!

– За таких обставин Конні найліпше було би залишитися вдома, – знову втрутилася мама Конні. – Але після всіх тих мордацій із випускними іспитами він таки заслужив собі гарні канікули. А крім того, якщо в Ішлі Мартіну охоронятиме її дра-кониха-бабуся, то він все одно не матиме з того жодної користі. І взагалі, на мою думку, йому слід триматися подалі від цієї жахливої сімейки! Мартіна дуже мила, але ця ідіотська родинка вважає, що це наш Конні винен у тому, що вона провалила іспит. Вони стверджують, що він заважав їй вчитися. Він – їй! Він же сам блискуче склав іспити! Якщо йому вистачило часу на підготовку, то їй, певно, теж нічого не мало би завадити.

– Я хотів дати оголошення в газету, щоби знайти піднаймачів, – сказав Конні, – але ж ніколи не знаєш, хто зголоситься. От я і подумав, ану ж спочатку спитаю пані сусідку. Чи ти теж уже маєш якісь плани?

Конні витягнув із кишені штанів гаманець, а з нього – фотографію і підсунув її Маргариті.

– Це він!

На фотографії був білий двоповерховий будиночок із пласким дахом, блакитними віконницями та дверима й білим балкончиком над входом. До дверей вели дві сходинки. На них дрімало двійко рудих котів.

Обабіч сходинок у зелених бляшаних відрах росли олеандрові деревця.

– Там відразу за ним починається море, – пояснив Коні, – а навпроти – кав'ярня «Липке крісло». Вона так називається, бо там можна приклеїтися дупою до пластикових стільців. А поряд – стара капличка, але вона зачинена!

– Ми вже багато років відпочиваємо в тому селищі, – сказала мама Конні, – і було би справді дуже прикро, якби тепер, коли він нарешті винайняв будинок своєї мрії, все зірвалося.

– Матусю, серденько, а чи не хочеш ти піти до кухні і почати потроху готувати хавчик? – спитав Конні.

Мати Конні підвелася.

– Так-так, – сказала вона без краплини образи в голосі. – Я зрозуміла твій тонкий натяк!

Вона долила Маргариті й Конні кави і вийшла з вітальні.

Маргарита втупилась у фотографію. Вона відразу ж упізнала цей будиночок. То був будинок не лише сусідової, але і її власної мрії.

Торік Закмаєри були у відпустці в Греції. На острові Нак-сос. Одного разу Маргарита, мама та Меді поїхали на прогулянку катером. Тато і Гансик, звичайно ж, не брали в цьому участі. Такий стрес їм був не до вподоби! У відпустці тато і Гансик

зазвичай лежали в тіньочку або плавали на надувних матрацах. Катер тричі причалював у

1 ... 78 79 80 ... 103
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Маргаритко, моя квітко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Маргаритко, моя квітко"