Книги Українською Мовою » 💛 Міське фентезі » Детективне бюро «примара»: Два світи, Оля Лях 📚 - Українською

Читати книгу - "Детективне бюро «примара»: Два світи, Оля Лях"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Детективне бюро «примара»: Два світи" автора Оля Лях. Жанр книги: 💛 Міське фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 7 8 9 ... 105
Перейти на сторінку:
Глава 3.1 Дивина

Щось спільне з життям принцеси у Кори все ж таки було. І це любов до солодкого.

Кора сиділа на дерев’яному стільці і жувала пончики, які приніс Ірвін, як доповнення до вибачення. Підкуп, хабар, від якого вона б ні за що не змогла відмовитись. Він добре це знав.

- Як він? – запитав хлопець.

Блондин закатав рукави і вправно розправлявся з їжею. Тушкував, смажив, варив, нарізав – Ірвін міг би з легкістю стати шеф-кухарем. Усі його страви мали неймовірний смак. Кору ж до приготування їжі навіть не допускали. Єдине, що їй вдавалось гарно – це випічка. Різні види печива, запіканки і головне – яблучний пиріг.

- Так само, - похитала головою дівчина. – Вони нічого не знають і нічого не можуть зробити, - вона зітхнула. – Розкажи, що ви там робили, в тому містечку?

- Нічого такого, - скривився Ірвін. – Звичайна справа про вбивство. Провели розслідування, зібрали докази, знайшли вбивцю.

- Ти не помітив нічого дивного в поведінці батька?

- Зовсім. Хіба що йому не дуже подобалась розмірена атмосфера селища. Джастін звик до галасу міста, - стиснув плечима Майєс.

- Можливо в нього була з кимось зустріч? З кимось із місцевого відділку кого він знав?

- Ні. Там не дуже привітні і відповідальні робітники, - пирхнув хлопець. – Це правда, що ти їздила в той будинок?

- Ага. Гадала, що знайду щось незвичне, - вона витерла руки від цукрової пудри рушником.

- І як? – Ірвін з надією подивився прямо в блакитні очі, ставлячи тарілки на стіл. Кора лише заперечно похитала головою.

- А що зі свідками тут? Коли батько… заснув, це був час пік, біля дороги. Хтось та й мав би щось бачити!

- Я знайшов усіх, хто проходив поруч в той день і кого зміг запам’ятати. Вони нічого не бачили.

- Або бояться говорити!

- Ні, Коро. Жоден з них не веде себе, як людина на яку чинили тиск або яку залякали. Усі розповідають одне й те саме: чоловік в синьому пальті сперся на паркан, запалив цигарку, а потім виглядав налякано і почав сповзати по паркану. Ніби в нього стався серцевий напад. Це все.

- Такого просто не може бути, - дівчина нервово стукала пальцями по поверхні столу.

- Ти сумніваєшся в моїх детективних здібностях, бо я не детектив? – вигнув брову Майєс.

- Не мели дурниць, Ірвіне! Просто… Я не хочу вірити, що це сталось і ми нічого не можемо вдіяти! Що я безсила саме тоді, коли так потрібна батьку!

- Ти не безсила! Просто, ще не знайшла ниточку, яка приведе тебе до розгадки.

- Боюсь, що сама я не впораюсь, - на її очі набігли сльози.

- А ти і не сама, - лагідно всміхнувся Ірвін. – Тільки для початку треба поїсти, - хлопець взяв каструлю і насипав з неї гарячої ароматної їжі. – Найсмачніше рагу в світі придасть тобі сили.

Кора і не помічала наскільки була голодна. Вона ум’яла тарілку рагу за кілька хвилин і насипала собі ще. Вони закінчили повноцінний обід і Майєс поставив чайник.

- Нам треба працювати, - раптом видав він.

- Про що ти?

- Бюро. Нам треба його відкрити і знову приймати справи. Нехай маленькі, але це необхідно.

- Ти зараз напрошуєшся на повторне виселення, Майєс! – гнівно сказала Кора. Ірвін потилицею відчув, як два блакитних ока пропалюють в ньому дірку.

- Я знаю, що це важко, - він заварив чай і взяв кружки. Повернувся до дівчини. Спіймав її злий погляд. - Але необхідно. Бюро закриють, якщо ми не будемо брати справи. Ти це знаєш. І цим ми тільки зробимо гірше Джастіну. Пам'ятаєш, що він завжди казав? - мовчання затягнулось. Кора скривилась, а потім зітхнула:

- Обов'язок детектива допомагати іншим, навіть, коли не можеш допомогти собі, - процитувала вона батька.

- Саме так. А тепер, час їсти пончики... А де вони? - Ірвін втупився в порожню коробку. Усмішка заграла на вустах дівчини.

- Хіба вони не мені призначались?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 7 8 9 ... 105
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Детективне бюро «примара»: Два світи, Оля Лях», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Детективне бюро «примара»: Два світи, Оля Лях"